Космічний телескоп «Спітцер» (Spitzer), який упродовж 16 років давав змогу відкривати екзопланети, вивчати галактики в ранньому Всесвіті, а також спостерігати планети і астероїди Сонячної системи, припинить роботу в січні 2020 року. Так вирішили в NASA після того, як пошуки зовнішнього джерела фінансування виявилися безуспішними.

Космічний телескоп TESS, що належить NASA, дав змогу відкрити перші три комети, які обертаються навколо зорі Бета Живописця (β Pic). Це відкриття трапилося лише через рік після початку місії TESS, основна мета якої — пошук екзопланет, тобто планет, що містяться біля інших (не Сонця) зір. Реєстрація сигналів від набагато менших, як порівняти їх з планетами, екзокомет вимагає аналізу точної кривої блиску зорі. Таку криву тепер можна побудувати на підставі спостережних даних, отриманих новим космічним телескопом.

Адміністрація президента Трампа доручила NASA відправити астронавтів на поверхню Місяця до кінця 2024 року (див. про це в замітці «Космічна місія “Артеміда”» на сайті «Астроосвіта»). Мета агентства — південний полярний район Місяця. Там є кратери в які ніколи не потрапляє сонячне світло й постійна низька температура уможливила накопичення багато льоду, потенційного джерела для ракетного палива, повітря і води.

Ена Бонака (Ana Bonaca), дослідник Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, виявила щонайменше один отвір (дірку) в найдовшому зоряному потоці GD-1, який діє в межах нашої галактики. Про це вона повідомила на конференції Американського фізичного товариства в Денвері.

Зоряні потоки — це групи зір, які єдиним строєм (наче шеренгою — Ред.) рухаються через галактику й часто утворені з менших зоряних систем, що зіткнулися з даною галактикою. Зорі в GD-1 колись належали якомусь «кулястому скупченню», яке Молочний Шлях поглинув давно й тому вони встигли «розсипатися» в довгу лінію на зоряному небі.

Група науковців, яку очолювали дослідники з Інституту космічної науки Барселонського університету та Безансонської астрономічної обсерваторії (Франція), аналізуючи дані від супутника «Гайя» (Gaia), виявила: 2—3 млрд років тому в нашій галактиці стався суттєвий сплеск процесу формування зір. У цьому процесі, можливо, виникло понад 50 відсотків зір, які утворюють галактичний диск. Результати науковців випливають з аналізу відстаней, кольорів і зоряних величин зір, які вимірювала «Гайя», та моделей, що показують розподіл зір в Галактиці. Звіт про дослідження оприлюднив журнал Astronomy & Astrophysics.