У травні 2024 р. Земля пережила найсильнішу геомагнітну бурю за останні понад 20 років, що спричинила разючі полярні сяйва, які були помічені на надзвичайно низьких і високих широтах. Вона стала наслідком активності Сонця, яка була пов’язана з дуже великою за площею сонячною плямою AR3664, що на той момент «дивилася» прямо на Землю.

У 2018 р. в частинках льоду, викинутих з поверхні супутника Сатурна Енцелада, були виявлені дуже великі органічні молекули. Досі неясно, чи свідчать вони про існування життя, чи були утворені якимось іншим чином. Цілком можливо, що умови, які підтримують або зберігають життя в позаземних океанах, можуть залишити молекулярні сліди в частинках льоду.

Щоб відповісти на ці запитання, науковці Берлінського університету на чолі з доктором Нозаїром Хаваджою (Nozair Khawaja) виконали нещодавно спеціальне дослідження. Його результати опубліковано в журналі Philosophical Transactions of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences.

Геологічний атлас місячної кулі вдвічі перевищує роздільну здатність мап епохи програми «Аполлон» і підтримає космічні амбіції Китаю та інших країн.

Китайська академія наук (Chinese Academy of Sciences, CAS) опублікувала геологічні мапи Місяця з найвищою роздільною здатністю. Геологічний атлас місячної кулі, для складання якого понад 100 дослідникам знадобилося більше десяти років, показує загалом 12 341 кратер, 81 басейн і 17 типів гірських порід, а також іншу базову геологічну інформацію про місячну поверхню. Мапи створено в безпрецедентному масштабі 1:2 500 000.

Обсерваторія Саймонса шукатиме ознаки гравітаційних хвиль, які походять від Великого Вибуху.

Космологи готуються кинути найгостріший погляд на ранній Всесвіт. З висоти 5300 метрів на Серро-Токо в пустелі Атакама на півночі Чилі обсерваторія Саймонса буде складати мапу космічного мікрохвильового фону (cosmic microwave background, CMB), який іноді називають післясвітінням Великого Вибуху, з чутливістю, що вдесятеро перевищує попередній «золотий стандарт» чутливості цього фону, зареєстрованого європейським космічним зондом «Планк».

Квантова пам’ять і мережі можуть допомогти об’єднати світло від широко рознесених дзеркал.

Коли через кілька років у Чилі завершиться будівництво Надзвичайно великого телескопа, його 39-метрове дзеркало буде більше, ніж у всіх попередніх телескопів разом узятих. Проте навіть цей титан побачить планети навколо найближчих зір як окремі цятки світла без помітних подробиць.