Згідно з сучасними космологічними теоріями, Молочний Шлях почав формуватися приблизно 13,5 млрд років тому, тобто через кілька сотень мільйонів років після Великого Вибуху. Цей процес розпочався з утворення кулястих зоряних скупчень, до складу яких увійшли деякі найстаріші зорі у Всесвіті. Такі скупчення об’єдналися й утворили велику галактику. З плином часу Молочний Шлях поглинув кілька невеликих галактик з своїх околиць й виріс у спіральну галактику, яку ми знаємо нині.

Астрономи знайшли одну з найстаріших зір в Молочному Шляху та, можливо, одну з найперших у Всесвіті. Це небесне тіло майже повністю складається з елементів, що утворилися після Великого Вибуху, тобто невдовзі після виникнення нашого всесвіту.

Зоря невеликих розмірів і віком 13,5 мільярди років є частиною тонкого диска нашої галактики, тієї складової, де міститься Сонце. Зважаючи на вік цієї зорі, окіл Сонячної системи може бути на три мільярди років старшим, ніж вважали раніше.

Залишки галактики, яка впала на Молочний Шлях приблизно 10 мільярдів років тому, виявили науковці на підставі вимірювання руху 2 млрд зір нашої зоряної системи. Ця подія, можливо, була останньою великою перебудовою Галактики за увесь час її розвитку. Нові вимірювання дали змогу астрономам ідентифікувати близько 33 000 зір, які належать до нашої галактики, але сформувалися в іншій зоряній системі. До Молочного Шляху вони потрапили під час зіткнення галактик. Результати дослідження оприлюднив 31 жовтня 2018 року  журнал Nature.

20 жовтня 2018 року з космодрому Куру стартувала ракета-носій «Аріан-5» (Ariane 5) з космічним апаратом «БепіКоломбо» (BepiColombo), призначеним для дослідження Меркурія. Цим стартом Європейське космічне агентство (ЄКА, European Space Agency — ESA) та Японське агентство аерокосмічних досліджень (Japan Aerospace Exploration Agency, JAXA) розпочали свою першу космічну місію з вивчення планети, що лежить найближче до Сонця.

Дослідники, які використовують радіотелескоп в Західній Австралії, майже вдвічі збільшили кількість відомих «швидких радіосплесків» — потужних спалахів радіохвиль, що надходять з глибокого космосу. Науковці зареєстрували найближчі та найяскравіші швидкі радіосплески, які коли-небудь вдавалося виявити. Результати дослідження оприлюднив журнал Nature.

Швидкі радіоімпульси надходять з різних ділянок небесної сфери і тривають всього лише мілісекунди. Вчені не знають, що їх спричиняє, але такі спалахи мають велику енергію — вона еквівалентна енергії, яку Сонце генерує протягом 80 років.