Дві нейтронні зорі зіткнулися неподалік від майбутньої Сонячної системи 4,6 мільярда років тому, спричинивши появу елементів, що входять до складу тіла кожного з нас. Про це в статті, оприлюдненій журналом Nature 2 травня поточного року, сповістили астрофізики Сабольч Марка (Szabolcs Marka) з Колумбійського університету та Імре Бартос (Imre Bartos) з Університету Флориди.

Космічна подія, що трапилася неподалік Сонячної системи, привела до утворення 0,3 % найважчих елементів Землі, зокрема золота, платини й урану.

Науковці давно знають про те, що Земля і Меркурій мають металеві ядра. Як і в Землі, зовнішнє ядро ​​Меркурія утворює рідкий метал і досі були лише натяки, що його внутрішнє ядро тверде. Тепер, за результатами нового дослідження, вчені наводять докази того, що внутрішнє ядро ​​Меркурія справді тверде і що воно майже такого ж розміру, як і тверде внутрішнє ядро ​Землі.

Деякі науковці порівнюють Меркурій з гарматним ядром, оскільки його металеве ядро ​​становить майже 85 % від об’єму планети. Це велике ядро ​​— найбільше серед усіх землеподібних планет Сонячної системи — вже давно є однією з найбільших таємниць Меркурія. Вчених також цікавило питання, чи може Меркурій мати тверде внутрішнє ядро.

Радіолокаційні дані, отримані з допомогою космічного зонда NASA «Кассіні» (Cassini), вказують на те, що невеликі озера в північній півкулі Титана — найбільшого супутника Сатурна — навдивовижу глибокі (близько 100 м), містяться на вершинах пагорбів і заповнені метаном. Результати нового дослідження, які оприлюднено в двох статтях у журналі Nature Astronomy, також містять нову інформацію про те, як на Титані виникають метанові дощі.

Людство може незабаром отримати перше зображення чорної діри. Науковці, які працюють з Event Horizon Telescope (EHT, «Телескоп горизонту подій»), оголосили про те, що вони проведуть прес-конференцію в середу, 10 квітня. На ній, як всі очікують, буде показано результат їхніх багаторічних пошуків з метою отримати зображення чорної діри.

Міжнародна група дослідників ретельно перевірила теорію, запропоновану Стівеном Гокінгом, і їхні результати виключають можливість того, що первинні чорні діри розміром менше десятої долі міліметра складають більшу частину темної матерії. Результати дослідження оприлюднив журнал Nature Astronomy.

Науковці знають, що 85 % матерії Всесвіту становить темна матерія. Її гравітаційний вплив перешкоджає, наприклад, зорям нашої галактики розлетітися в різні боки. Однак спроби виявити частинки темної матерії, виконуючи експерименти зі спеціальними детекторами глибоко під землею, або прискорювачі, зокрема й найбільший у світі — Великий адронний колайдер, зазнали невдачі.