Міжнародна група астрономів з допомогою двох найпотужніших радіотелескопів у світі отримала понад триста зображень дисків навколо зовсім молодих зір в газопилових хмарах, що лежать у напрямку сузір’я Оріона. Ці зображення розкривають нові подробиці про місця народження планет і найбільш ранні етапи формування зір.

Більшість зір у Всесвіті мають планети. Ці планети народжуються з пилу й газу, що є біля молодих зір у вигляді диска, який називають протопланетним. Навіть дуже молоді зорі оточені такими дисками. Астрономи хочуть точно знати, коли починають формуватися ці диски, і який мають вигляд. Але дуже молоді зорі слабкі, й в місцях зореутворення навколо них щільні хмари пилу та газу. Лише високочутливі радіотелескопи можуть помітити крихітні диски навколо таких «юних» зір серед густої пелени з речовини в цих хмарах.

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), астрономи зафіксували небачене досі згасання Бетельгейзе, зорі червоного надгіганта в сузір’ї Оріона. Нові зображення диска зорі показують не тільки червоного надгіганта, що потьмянів, але й те, як змінюється його видима форма.

Бетельгейзе була маяком на нічному небі для спостерігачів, але вона почала тьмяніти наприкінці минулого року. На момент написання цього тексту блиск Бетельгейзе становить приблизно 36% від його нормального значення: зміна помітна навіть неозброєним оком. Як професійні астрономи, так і аматори мають охоту дізнатися більше про це небачене потемніння.

Найкращі «інфрачервоні очі» заплющено для спостережень Всесвіту й науковцям потрібно чекати щонайменше рік, перш ніж будь-який схожий інструмент знову стане до ладу.

30 січня 2020 р. NASA вимкнуло космічний телескоп «Спітцер» (Spitzer), закінчивши 16-річну місію. Агентство продовжувало термін роботи обсерваторії, щоб дочекатися початку спостережень наступного великого інфрачервоного орбітального телескопа — космічного телескопа Джеймса Вебба. Але оскільки запуск цього інструмента кілька разів відкладали на пізніший час (нині запуск планують на березень 2021 р.), NASA врешті зробило висновок, що розрив терміном в один рік в інфрачервоних спостереженнях Всесвіту не зашкодить науці.

Міжнародна група дослідників, до якої входять науковці Інституту астрономії Макса Планка (Max Planck Institute for Astronomy, MPIA), виявила поширення теплової хвилі біля масивної протозорі. Це підтверджує уявлення про те, що процес збільшення маси протозорі має сплески. Хвилю помітили завдяки спостереженню природних мікрохвильових мазерів, просторове розташування яких несподівано швидко змінилось.

У шматочках метеорита науковці знайшли крихітні мінеральні зерна, старіші за Сонце та Сонячну систему, що утворилися близько 4,6 мільярда років тому. Деякі з цих «досонячних зерен», виявлені дослідниками, мають вік від п’яти до семи мільярдів років, що робить їх найстарішими відомими матеріалами на Землі.

Зерна утворюються в міжзоряному просторі з речовини, викинутої зі старих зір, що конденсується в пил. Дослідники, які виявили зерна, вважають, що багато з них, ймовірно, утворилися під час «спалаху» процесу формування зір в Молочному Шляху. Це трапилося близько семи мільярдів років тому. Якщо така думка підтвердиться, то нова знахідка відкриє шлях дослідникам до кращого розуміння історії утворення зір у нашій галактиці завдяки вивченню метеоритів.