Австралійські та голландські дослідники несподівано виявили радіохвилі, що надходять від далеких зір — червоних карликів. Такі сплески радіохвиль можуть вказувати на невидимі екзопланети, що потенційно уможливлює появу нового методу відкриття екзопланет.

«Ми виявили сигнали від 19 далеких червоних карликів, чотири з яких можна найкраще пояснити існуванням планет, що обертаються навколо цих зір», — сказав Жозеф Каллінґем (Joseph Callingham), провідний дослідник з Лейденського університету та голландської національної обсерваторії ASTRON.

Нове дослідження, де показано, як вибух масивної зорі, позбавленої верхніх шарів, може привести до утворення важкої нейтронної зорі або маломасивної чорної діри, вирішує одну з найскладніших головоломок, що виникають при спробі науковців пояснити результати реєстрації за допомогою гравітаційно-хвильових обсерваторій LIGO і Virgo сигналів від злиття нейтронних зір.

Гравітаційні хвилі, виявлені уперше за допомогою вдосконаленої Лазерної інтерферометричної гравітаційно-хвильової обсерваторії (Laser Interferometer Gravitational-Wave Observatory, LIGO) у 2017 році, були спричинені злиттям двох нейтронних зір, що головно відповідало очікуванням астрофізиків. Але друге виявлення, що трапилося в 2019 році, було спричинене злиттям двох нейтронних зір, загальна маса яких виявилася несподівано великою.

Схожа на пекло екзопланета WASP-76b, що належить до типу надгарячих юпітерів, де залізо випаровується, конденсується на нічній стороні, а потім падає з неба, як дощ, може бути ще більш пекучою, ніж уявляли науковці.

Міжнародна група, очолювана вченими з Корнельського і Торонтського університетів, а також Королівського університету в Белфасті, повідомила про відкриття іонізованого кальцію на екзопланеті WASP-76b. Це означає: або температура її атмосфери вища, ніж вважали науковці раніше, або у верхніх шарах атмосфери дмуть сильні вітри.

Коли астрономи спостерігають далекі об’єкти на зоряному небі, вони бачать, який вигляд мав Всесвіт у давнину.

Оскільки швидкість світла скінченна, вивчення найдальших видимих галактик дає змогу астрономам зазирнути на мільярди років у минуле, коли Всесвіт був дуже молодим, а галактики тільки почали формувати зорі. Вивчення цього «раннього Всесвіту» — один з передових рубежів в астрономії. Воно має важливе значення для побудови точних і послідовних космологічних моделей будови й еволюції нашого світу. Головна мета вчених — виявити всі галактики в перші мільярди років космічної історії та виміряти швидкість зростання галактик завдяки утворенню нових зір.

Галактики з активним зореутворенням відповідальні за появу гамма-променів, походження яких досі не було невідомим, підтвердили науковці з Австралійського національного університету (АНУ).

Головний автор дослідження, доктор Метт Рот (Matt Roth) з Школи астрономічних та астрофізичних досліджень АНУ, сказав, що дотепер науковці не розуміли, що спричиняє гамма-промені — один з найенергетичніших видів випромінювання у Всесвіті, які «спалахують» на, здавалося би, «порожніх» ділянках неба.