Людство досягло великих успіхів у розумінні нашого місця у Всесвіті. Від ранніх картографів до сучасних астрономів; ми завжди намагаємось дізнатися більше про те, де живемо. Кожен, кого знаєте, може сказати вам, де живе: яка вулиця, місто, нація та континент. Вони також можуть сказати вам, що вони мешкають на планеті під назвою Земля, яка обертається навколо Сонця, як й інші сім планет (а також найвідоміша карликова планета Плутон). Але багато людей не може так просто пояснити, де вони знаходяться в космічному просторі, коли йдеться про масштаб, більший, ніж Сонячна система. У цій замітці її автори намагаються зробити ці знання доступними, пропонуючи 3D-тур по сусіднім галактикам. Можливо, коли-небудь хтось із нас, дивлячись на мапу галактик у Всесвіті, вкаже на одну з них і скаже «ми живемо тут!» Хто знає — може, цього ніколи і не трапиться. Але є щось глибоке в тому, щоб дізнатися про своє місце у Космосі на всесвітньому масштабі.

Обсерваторія сонячної динаміки (Solar Dynamics Observatory, SDO) NASA неперервно спостерігає за Сонцем з 2010 року. З навколоземної орбіти SDO отримала 425 мільйонів зображень Сонця з високою роздільною здатністю, накопичивши 20 мільйонів гігабайт даних за останні 10 років. Ця інформація дала змогу зробити багато відкриттів про діяльність найближчої до нас зорі, а також про те, як вона впливає на Сонячну систему.

Видавництво «Педагогічна думка» випустило у світ підручник з астрономії профільного рівня для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. С.

Підручник рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 12.04.2019 р. № 472).

Людство вивчає Сонце упродовж тисячоліть. Стародавні вавилоняни фіксували затемнення на глиняних табличках. Вчені епохи Відродження спостерігали через телескопи, відстежуючи сонячні плями. Врешті-решт ми вийшли в космос, і перші штучні супутники захопили сонячні частинки, що мчать повз Землю.

Кожне покоління намагалося вийти за межі можливостей своїх інструментів. Тому будувало нові, й виникало багато нових питань. Передові нині дослідження Сонця можна простежити до їх витоків, тобто до зусиль ранніх спостерігачів на Землі, які так само прагнули зрозуміти нашу найближчу зорю. Це скорочена розповідь тієї наукової історії: поступ в часі, що уможливив наше нинішнє розуміння Сонця.

Великі обсерваторії NASA допомогли астрономам побудувати 3D-візуалізацію залишків зорі, що спалахнула на небі Землі в 1054 році.

Тривимірна візуалізація Крабоподібної туманності — залишку зорі, що спалахнула як наднова. Фільм створено на основі зображень із трьох великих обсерваторій NASA: рентгенівської обсерваторії «Чандра» (Chandra) та космічних телескопів «Габбл» (Hubble) і «Спіцер» (Spitzer). Відео з сайту www.nasa.gov.

Астрономи та фахівці з візуалізації (програма NASA — Universe of Learning program) поєднали видимі, інфрачервоні та рентгенівські зображення, отримані за допомогою Великих обсерваторій NASA, щоб створити тривимірне динамічне зображення Крабоподібної туманності — залишків зорі, що вибухнула як наднова.