Астрономи шукають радіосигнали від «мертвих» планет

Дослідники сподіваються зазирнути у майбутнє нашої планети, шукаючи радіохвилі від залишків колишніх планетних систем навколо інших зір.

news 08 08 19 vЩільні ядра колишніх планет можуть пережити період розширення зорі та її перетворення в білого карлика. Фото з сайту www.astronomy.com.

Через п’ять — шість мільярдів років Сонце розшириться й перетвориться в червону гігантську зорю в сотні разів більшу, ніж зараз. Воно поглине Меркурій і Венеру, можливо, і Землю, а потім повільно скине свою зовнішню оболонку. Гаряче, щільне ядро, що залишиться на місці Сонця, матиме назву білий карлик. Він світитиме ще мільярди років.

Що відбуватиметься при цьому з планетами — питання відкрите. Науковці мають змогу виконувати моделювання Сонячної системи на такому етапі її еволюції, але варіантів багато. Кілька планет можуть вціліти (хоча ймовірно позбудуться своїх атмосфер). Або всі планети можуть бути викинуті з Сонячної системи завдяки зміні гравітаційних взаємодій. Оскільки такі зорі, як Сонце, є досить поширеними, це означає, що багато зір і їхніх планетних систем у Галактиці зазнають, або вже зазнали, подібного потрясіння.

Астрономи Димитрій Верас (Dimitri Veras) і Олександр Вольщан (Alexander Wolszczan), який знайшов першу екзопланету в 1990 році, пропонують шукати ці системи-зомбі. Хоча білі карлики тьмяні, а планети крихітні, така «мертва» система планета—зоря може генерувати магнітне поле та радіовипромінювання, які дослідники могли б виявити. Астрономи ще не знайшли такої екзопланетної системи, але Юпітер та його супутник Іо мають схожі «стосунки» у нашій планетній системі, тож вони знають, що це можливо.

Дослідники вирішили з’ясувати, яка ймовірність знайти такі системи, і виявили, що багато ядер планет можуть вижити в інтервалі часу від 100 мільйонів до 1 мільярда років. Це уможливлює існування великої кількості цих об’єктів, а тому їх варто шукати.

Результати роботи науковців оприлюднив журнал «Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства» (Monthly Notices of the Royal Astronomical Society).

Радіоголосні планети

У міру того, як телескопи стають все потужнішими, астрономи досягають більшої досконалості у пошуку не лише білих карликів, а й уламків, які іноді їх оточують. Часто такі об’єкти — це можуть бути планети, астероїди, комети чи інше космічне «сміття» — помічають лише після того, як вони потрапляють в білого карлика, забруднюючи до того чисті зовнішні шари зорі. Але науковці також виявили кільця з уламків і навіть кілька маленьких планет, що обертаються навколо білих карликів.

У багатьох системах екзопланети виявляють через їхній вплив, коли планета, що обертається навколо зорі, закриває частково світло зорі. Такі затемнення реєструють з допомогою телескопів. У випадку зі щільним ядром колишньої планети, що обертається навколо білого карлика з магнітним полем, астрономи очікують появи радіовипромінювання.

Хоча такої системи ще не знайдено, але астрономи припускають, що ці світи є залишками первісної планетної системи зорі, значно менших розмірів, але все ще присутні, навіть після хаосу, спричиненого зорею, як «помирала».

Вивчаючи сили, що діють в планетних системах, які вмирають, дослідники виявили: планети можуть нормально існувати (вижити) протягом сотень мільйонів років після того, як зоря перейшла у фазу білого карлика. Виживання залежить від багатьох особливостей зорі та самої планети, але основні серед цих факторів — початкова відстань планети від зорі та напруженість магнітного поля зорі.

«Є хороше місце для виявлення цих планетних «осердь»: ядро, що лежить занадто близько до білого карлика, буде знищене припливними силами, а ядро на великій відстані виявити неможливо», — сказав головний автор дослідження Верас. «Також, якщо магнітне поле занадто сильне, воно штовхне ядро в білого карлика, що призведе до руйнування планети. Отже, нам треба шукати планети навколо білих карликів лише із слабкими магнітними полями й на відстані між приблизно 3 сонячні радіуси та відстані Меркурій — Сонце.»

Хороша новина полягає в тому, що астрономи все вправніші й вправніші у виявленні систем з білими карликами, тому, якщо такі радіосигнали там є, не потрібно буде багато часу, щоб почати їх знаходити.

За інф. з сайту www.astronomy.com

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.