Всесвіт можна уявити у вигляді гобелена, складеного із скупчень галактик і величезних порожнин. Дослідники на чолі з Брентом Таллі (Brent Tully) визначили розмір і форму великої порожньої ділянки (вони назвали її Місцевий войд, Local Void), що межує з галактикою Молочний Шлях. Спираючись на спостережні дані про рух галактик, науковці зробили висновки про розподіл маси, яка визначає цей рух, та створили тривимірні мапи нашого локального Всесвіту.
Галактики не тільки рухаються внаслідок розширення Всесвіту, вони також реагують на силу тяжіння своїх сусідів і ділянок з великою масою. Як наслідок, вони рухаються до наймасивніших ділянок і, зазвичай, лежать на великих відстанях від ділянок з малою масою — порожнин.
Хоча ми живемо в космічній «метрополії», ще в 1987 році Таллі й Річард Фішер (Richard Fisher) відзначили, що наша галактика також міститься на краю великого порожнього регіону — Місцевого войда. Існування такої структури мало хто оспорював, але вона була маловивченою, бо лежить по інший бік від центра нашої галактики, який її сильно затуляє від нашого погляду.
Зображення структури, що оточує Місцевий войд. Наша галактика лежить в точці перетину стрілок орієнтації червоно-зеленого-синього кольору (кожна позначає відстань в 200 мільйонів світлових років). Ми містимося на кордоні між великою порожнечею з низькою щільністю речовини і скупченням галактик в сузір’ї Діви, де висока щільність речовини. Фото з сайту https://phys.org.
Тепер Таллі та його команда виміряли рух 18000 галактик з вибірки відстаней галактик Cosmicflows-3, побудувавши мапу, яка окреслює межу між скупченням матерії та її відсутністю, що й визначає край Місцевого войда. У 2014 р. науковці використовували такий метод, щоб визначити повний розмір нашого надскупчення галактик, що налічує понад сто тисяч зоряних систем. Тоді дослідники назвали його Ланіякеа (Laniakea), що означає гавайською мовою «неосяжне небо».
Протягом 30 років астрономи намагалися визначити, чому рухи Молочного Шляху, нашого найближчого великого сусіда галактики Андромеди, та їхніх менших сусідів відхиляються від швидкості, спричиненої розширенням Всесвіту, на понад 600 км/с. Нове дослідження показує, що приблизно половина цієї швидкості є наслідком локального поєднання сили тяжіння від масивного сусіднього скупчення галактик в сузір’ї Діви та нашої участі в розширенні Місцевого войда, коли він стає ще більш порожнім. Тобто, відхилення від космічного розширення спричиняють місцеві (локальні) джерела сили тяжіння.
За інф. з сайту https://phys.org
