Здійснено прорив у розумінні того, як космічні промені від Наднових можуть впливати на хмарний покрив Землі, а, отже, на клімат. Нове дослідження розкрило механізм впливу атмосферних іонів, утворених під дією високоенергетичних космічних променів, на утворення і зростання ядер конденсації — зародків, потрібних для формування хмар в атмосфері.

Сонячний вітер не сильно витісняє з марсіанської атмосфери заряджені частинки навіть попри те, що в Марса, на відміну від Землі, відсутнє глобальне магнітне поле. На це вказують результати нового дослідження, заснованого на вимірюваннях, виконаних шведським приладом ASPERA-3 на облавку космічного апарата Марс-експрес (Mars Express). Їх навів у своїй кандидатській дисертації Робін Рамстад (Robin Ramstad) з Шведського інституту космічної фізики та Університету Умео.

Чорні діри вирізняються з-поміж інших об’єктів Всесвіту сильною гравітацією, що дає їм змогу поглинати зорі й випускати в космічний простір потоки речовини зі швидкістю, близькою до швидкості світла. Проте, виявляється, магнітне поле в околицях однієї з чорних дір доволі слабке. До такого висновку дійшли науковці з Університету Флориди (University of Florida) в статті, оприлюдненій журналом Science.

Чи існує життя у Всесвіті, окрім Землі? Астрономи з’ясували, що наша галактика Молочний Шлях містить багато екзопланет, тобто планет біля інших зір (не Сонця). Деякі з таких планет можуть бути придатними для позаземного життя. Це екзопланети, що містяться в зонах життя своїх материнських зір (зона життя — ділянка простору довкола зорі, де на планетах є рідка вода — Ред.).

Однак питання про зону життя — дуже складне. Дослідники, яких очолював Чуаньфей Донґ (Chuanfei Dong) з Лабораторії фізики плазми Принстону (Princeton Plasma Physics Laboratory, PPPL) Міністерства енергетики США та Принстонського університету, нещодавно висловили сумніви щодо наявності води і, отже, можливого життя, на екзопланетах, яких часто згадують з цієї нагоди, що обертаються навколо червоних карликів — найпоширенішого типу зір в Галактиці.

Нейтрино, субатомні частинки, важко реєструвати, бо вони проникають через звичайну речовину без взаємодії. Але результати нового дослідження, виконаного з допомогою детектора IceCube («Крижаний куб») в Антарктиці свідчать, — високоенергетичні нейтрино з космічних джерел, проходячи крізь Землю, взаємодіють з її речовиною. Вперше в науковому експерименті визначено здатність Землі поглинати нейтрино.