Десятиліттями планетологи вважали, що короткоживучі радіоактивні елементи, такі як алюміній-26, збагатили ранню Сонячну систему через сусіднью наднову. Ці радіоактивні елементи відіграли вирішальну роль у формуванні планет із твердою поверхнею, збіднених водою, таких як Земля. Їх розпад нагрівав молоді планетезималі, а тому вони втратили значну частину накопиченої води та інших летких матеріалів.

Склад Урана та Нептуна може бути менш крижаним, ніж досі вважають астрономи. На це вказують результати нового дослідження науковців Цюрихського університету.

«Класифікація крижаних гігантів надмірно спрощена, бо Уран і Нептун досі погано вивчено», — сказав Лука Морф (Luca Morf), докторант Цюрихського університету. «Моделі, засновані на фізиці, занадто обтяжені припущеннями, тоді як емпіричні моделі занадто спрощені. Ми поєднали обидва підходи, щоб отримати моделі внутрішніх структур, які є одночасно “агностичними” або неупередженими, і все ж фізично узгодженими».

Ніщо так не об’єднує земну півкулю, як хороший сонячний спалах. Така подія сталася в ніч з 10 на 11 травня 2024 року, коли потоки сонячних частинок, викинуті з Сонця через сильний спалах, врізалася в захисну магнітну оболонку Землі. Нещодавно виконане дослідження показує, якою «нав’язливою» була геомагнітна буря, спричинена взаємодією потоку сонячних частинок з магнітним полем Землі, та скільки часу знадобилося плазмовому шару нашої планети, щоб відновитися.

«Це означає прибирати в хаті, зменшити кількість реальних шляхів вперед і не витрачати далі енергії на те, що очевидно є глухим кутом».

Космологічний телескоп Атакама (Atacama Cosmology Telescope, ACT) припинив спостереження у 2022 р., але дані майже 20-річних спостережень, виконаних за його допомогою, проклали дорожню карту для майбутніх досліджень космосу. Ці дані — значний крок вперед у нашому розумінні еволюції Всесвіту, адже вони підтверджують невідповідність у вимірюваннях сталої Габбла — швидкості, з якою розширюється космічний простір.

Складні молекули, потрібні для життя на Землі, могли б ніколи не сформуватися, якби не космічний пил. Такого висновку дійшла міжнародна група науковців, виконавши нове дослідження. Найдавніше життя на Землі виникло близько 3,7 мільярда років тому. Але його інгредієнти, пребіотичні органічні сполуки, які вможливили складну хімію життя, ще давніші.