Нарешті астрономи мають вагомі докази того, що Бетельгейзе, одна з найвідоміших зір на нічному небі, не самотня. За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), наукова група під керівництвом французького дослідника Мігеля Монтарґеса (Miguel Montargès) отримала найчіткіше зображення того, що ймовірно є зорею Бетельгейзе B, котра обертається навколо Бетельгейзе. «Це завершення столітніх пошуків», — заявив Монтарґес.

Спостереження, виконані за допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), надали докази існування небесного тіла типу супутника в системі CD-35 2722. На відміну від супутників Сонячної системи, нещодавно знайдений об’єкт не обертається навколо планети. Натомість він рухається навколо коричневого карлика — об’єкта, більшого за планету, який обертається навколо зорі CD-35 2722. У разі підтвердження відкриття, це буде перший «супутник», виявлений за межами нашої планетної системи.

Астрономи використали Дуже великий телескоп (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory) для докладного вивчення складу 3I/ATLAS, найяскравішого міжзоряного об’єкта, який вони досі спостерігали. Визначивши специфічні хімічні відбитки — перші спостереження такого роду для комети, що утворилася за межами Сонячної системи — вони виявили, що 3I/ATLAS, ймовірно, виникла на околиці старої зоряної системи. Отримані результати проливають нове світло на історію формування цієї комети, вказуючи на те, що вона може бути набагато старшою за Сонце.

Нейтрино: вони не мають електричного заряду, проходять крізь матерію, як привид, і такі легкі, що науковці тривалий час вважали — ці частинки мають нульову масу. Це лише деякі з рис, які роблять їх виявлення таким важким. Дослідження нейтрино вимагає масивних підземних обсерваторій, розміщених подалі від потенційних перешкод, які заглушають їхні слабкі сигнали. Одна з найбільших у світі, розташована на глибині 1000 метрів під землею у префектурі Ґіфу, Японія, має назву Супер-Каміоканде (Super-Kamiokande).

Спірне твердження ставить під сумнів принцип космологічної однорідності, на який спирається панівна теорія в космології.

Як і величезна миска зі спагеті, Всесвіт може бути волокнистим на масштабах довжини, набагато більших, ніж тривалий час вважали космологи. За результатами дослідження, які оприлюднив часопис Nature, два дослідники стверджують: галактики вишикувані у величезні нитки навіть на масштабах, де космос мав би здаватися гладким та однорідним. Якщо це сміливе твердження правильне, то воно відкине космологічний принцип, концептуальний наріжний камінь стандартної космологічної моделі.