Дивна планета-бурлака без зорі бродить по Молочному Шляху лише за 20 світлових років від Сонця. І згідно з нещодавно опублікованим результатами дослідження в The Astrophysical Journal, цей дивний, кочовий світ має неймовірно потужне магнітне поле, яке в 4 мільйони разів сильніше, ніж у Землі. Воно спричиняє разючі полярні сяйва поряд з якими наші такі вогні мають жалюгідний вигляд.

Астрономи, використавши телескопи, що працюють в різних діапазонах електромагнітного спектра, зокрема Велику міліметрову / субміліметрову антену Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), дослідили катастрофічний зоряний вибух, відомий як сплеск гамма-випромінювання (gamma-ray burst, GRB), і виявили його тривале «післясвітіння». Результати дослідження оприлюднив Astrophysical Journal.

Нове дослідження, результати якого оприлюднив журнал Nature Astronomy, вказує на те, що близько 2 мільярдів років тому галактика Андромеди зруйнувала одну з найбільших галактик у Місцевій групі, перетворивши її в компактну зоряну систему, відому як M32. Нині вона є галактикою-супутником Андромеди. Зіткнення двох великих зоряних систем привело до того, що галактика-попередник M32 (її назвали M32p) втратила більшу частину своєї маси.

Астрономи вважають, що планети утворюються з газопилових дисків, які оточують більшість новонароджених зір. У процесі обертання такого диска навколо материнської зорі, частинки речовини «злипаються» докупи. Протягом кількох мільйонів років ці згустки (їх називають планетезималі) ростуть і збільшуються, утворюючи протопланету, яка з часом очищає свій орбітальний шлях в диску. Коли протопланета набирає достатньої маси, сила тяжіння надає їй сферичну форму й вона стає справжньою планетою. Однак те, що відбувається після утворення планет, досі є значною мірою таємницею.

Міжнародна команда астрономів виявила сліди давнього зіткнення Молочного Шляху з меншим об’єктом, названим галактикою «Сарделька». Ця космічна аварія стала визначальною подією в ранній історії Галактики. Вона змінила її структуру, спричинивши утворення як внутрішньої опуклості (балдж), так і зовнішнього гало. Результати досліджень оприлюдено в кількох публікаціях в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, The Astrophysical Journal Letters та arXiv.org.