Теоретичні передбачення підтверджено відкриттям витоку молекулярного газу з квазара, коли Всесвіту було менше мільярда років.

Квазар — це компактна область, яку робить активною надмасивна чорна діра, що міститься в центрі великої галактики. Квазари дуже яскраві, мають вигляд дрібних цяток, тобто схожі на зорі, й надзвичайно віддалені від Землі. Завдяки величезній відстані та яскравості вони дають змогу астрономам зазирнути в умови раннього Всесвіту, коли йому було менше 1 мільярда років.

Нові відкриття в астрономії, про які стало відомо в січні 2024 року, а також астрономічні явища лютого та події в світі астрономії — основні теми першої у поточному році розмови на ютуб-каналі «Все про Всесвіт».

Розмова відбудеться в етері наживо і передбачає спілкування її учасників з автором в чаті.

Астрономи, які протягом 10 років спостерігали близько мільярда зір Молочного Шляху, виявили новий тип старої зорі та групу протозірок, що спалахують.

Астрономи виявили величезну кількість раніше невидимих зір, серед них і деякі протозорі, які потужно спалахують, а також інші, що підпадають під нову категорію стародавніх гігантських червоних зір. Їх назвали «старими курцями».

Одним із головних завдань місії NASA/ESA/CSA «Космічний телескоп Джеймса Вебба» (Space Telescope James Webb) є дослідження раннього Всесвіту. Тепер неперевершена роздільна здатність і чутливість інструменту NIRCam, встановленого на облавку «Вебба», дали змогу вперше з’ясувати, що знаходиться міжгалактичному середовищі в дуже ранньому Всесвіті. Завдяки цьому розгадано одну з великих таємниць в астрономії — чому астрономи виявляють світло від атомів водню, які мав би повністю блокувати нейтральний газ, що утворився після Великого Вибуху. Нові спостереження, виконані «Веббом», виявили маленькі, слабкі об’єкти, що оточують ті самі галактики, які демонструють «незрозуміле» випромінювання водню. У поєднанні з найсучаснішим моделюванням галактик у ранньому Всесвіті, спостереження показали: хаотичне злиття сусідніх галактик є джерелом цього, досі не поясненого, випромінювання водню.

Нубе (Nube) — це майже невидима карликова галактика, відкрита міжнародною дослідницькою групою під керівництвом науковців Інституту астрофізики Канарських островів (Instituto de Astrofísica de Canarias, IAC) у співпраці з Ла-Лаґунським університетом (University of La Laguna, ULL) та іншими установами.

Назву запропонувала 5-річна донька одного з дослідників, і вона пов’язана з дифузним виглядом об’єкта. Його поверхнева яскравість така слабка, що галактику не помічали в різних попередніх дослідженнях цієї частини неба через її «розпорошений» вигляд, ніби це є якийсь привид. Її зорі розкидані в такому великому об’ємі простору, що Nube (іспанською «Хмара») було майже неможливо помітити.