Пошук життя на інших планетах потребує методу просіювання хімії їхніх атмосфер. Якби інший вид спостерігав за Землею в пошуках життя, він би шукав «потрібну» хімію в атмосфері. Це включає пошук кисню, оскільки він виникає через фотосинтез у рослин та діяльність деяких бактерій. Отже, головним є пошук залежних від життя хімічних «сигналів» на екзопланетах.

Бетельгейзе — одна з найвідоміших зір на нічному небі. Вона міститься приблизно за 640 світлових років від Землі в сузір՚ї Оріона. Це червоний надгігант, що наближається до кінця свого життя й приречений вибухнути як наднова. Зараз він у понад 700 разів більший за Сонце і зацікавив астрономів своєю непередбачуваною яскравістю. Наприкінці 2019 року його яскравість різко потьмяніла. Це спричинило появу припущення, що зоря може бути на межі вибуху. Хоча за цю подію «взяла відповідальність» масивна пилова хмара, яка тимчасово блокувала світло зорі, подія підкреслила, якою нестабільною насправді є ця зоря, що вмирає.

Відкриття спіральної галактики з перемичкою у Всесвіті, якому лише кілька мільярдів років, свідчить про те, що галактики формувалися та еволюціонували набагато швидше, ніж припускають сучасні теорії.

Ще одна напрочуд розвинена рання галактика додає ще більше викликів нашим уявленням про те, як — і як швидко — можуть формуватися галактики.

Галактики в найдавніші епохи Всесвіту колись астрономи вважали кошлатими, турбулентними скупченнями зір з мало організованою структурою. Але потім астрономи за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба виявили спіральну структуру в раніші епохи, ніж вони вважали, причому спіралі помітили лише через 2 мільярди років після Великого Вибуху. Тепер наступний етап галактичної еволюції виявлено в аналогічно ранні часи — відкрито спіральну галактику з перемичкою.

«Поява таких структур проливає нове світло на типи математичних об’єктів, з яких побудована природа».

Вчені зробили найточніші на сьогодні передбачення щодо невловимих просторово-часових збурень, які виникають, коли дві чорні діри пролітають близько одна до одної.

Нові результати, опубліковані в середу (14 травня) в журналі Nature, показують: абстрактні математичні концепції з теоретичної фізики мають практичне застосування в моделюванні просторово-часових брижів. Це прокладає шлях до більш точних моделей для інтерпретації даних спостережень.

Космічне мікрохвильове фонове випромінювання (Сosmic microwave background radiation, CMBR) чи Космічний мікрохвильовий фон (Сosmic microwave background, CMB) є одним з основних доказів Великого Вибуху. Його описують як космічне післясвітіння від народження Всесвіту. Однак нові дослідження ставлять під сумнів наше розуміння цього випромінювання і того, що воно говорить нам про еволюцію Всесвіту.