Багато речей у Всесвіті можуть спричинити наднову, від гравітаційного колапсу масивної зорі до зіткнення білих карликів. Але більшість наднових, які ми спостерігаємо, спалахують в інших галактиках, надто віддалених, щоб ми могли побачити деталі процесу. Тому натомість ми класифікуємо наднові за спостережуваними характеристиками, такими як криві блиску. Тобто, як вони яскравішають і зникають, а також за типом елементів, визначених у їхніх спектрах. Хоча це дає нам певне уявлення про основну причину, все ж є речі, які ми не зовсім розуміємо. Це особливо стосується для одного конкретного типу наднової, відомої як тип Ia.

Міжнародна група дослідників під керівництвом астрономів з Технологічного університету Свінберна уклала найдетальніші донині мапи гравітаційних хвиль у Всесвіті. Вона також створила найбільший в історії детектор гравітаційних хвиль галактичного масштабу та виявила додаткові докази існування «фону» гравітаційних хвиль — невидимих, але неймовірно швидких хвиль в космосі, які можуть допомогти розкрити деякі головні таємниці Всесвіту.

Земля утворилася 4,54 мільярда років тому. Перший період історії Землі був відомий як період Гадея (Hadean Period), який тривав від 4,54 мільярда до 4 мільярдів років тому. Прийнято вважати, що тоді Земля була пеклом, наповненим вулканічною магмою. Все це звучить досить непривітно, але навіть тоді, як запевняють науковці, існували океани рідкої води в атмосфері вуглекислого газу та азоту. Нещодавні дослідження показали, що це середовище цілком могло бути набагато придатнішим для життя, ніж досі вважали вчені.

«Чому в них однакове обертання? Вони мають бути пов’язаними — це дуже не просте питання, яке не можна пояснити моделлю ΛCDM».

Астрономи виявили групу карликових галактик, які незвичайно розташовані одна відносно одної — майже вздовж прямої лінії. Причому більшість із них обертаються в одному напрямку.

Ці незвичні особливості кидають виклик передбаченням, зробленим на підставі поширеної серед науковців теорії холодної темної матерії (cold dark matter, CDM). Ці передбачення вказують на те, що темна матерія — таємнича субстанція, яка забезпечує гравітаційний каркас для галактик та інших великомасштабних структур — спричиняє появі невпорядкованих груп галактик. Іншими словами, згідно з цією теорією, не слід очікувати, що галактики матимуть таке вирівнювання. Таким чином, дослідники вважають, що спостережувані галактики з дивною спільною динамікою краще пояснити іншою формою темної матерії, яку називають тепла темна матерія (warm dark matter, WDM).

Який стосунок має темна енергія до поширення життя у Всесвіті? Згідно з новим дослідженням, відповідь прихована в зорях.

У 1960-х роках відомий радіоастроном Френк Дрейк (Frank Drake) запропонував рівняння, яке вказувало на ймовірність виявлення позаземного життя — принаймні такого, яке ми могли ідентифікувати за допомогою радіопередач — десь у Всесвіті. Одним із головних параметрів цієї формули є швидкість утворення зір. Більше зір — більше планет — більше шансів на життя, яким ми його знаємо.