news 04 04 25 1v

Великий радянський фізик і нобелівський лауреат Лев Ландау якось зауважив, що «космологи часто помиляються, але ніколи не сумніваються». Вивчаючи історію Всесвіту, завжди є шанс, що ми все зрозуміли неправильно, але ми ніколи не дозволяємо цьому стати на шляху наших пошуків.

На початку третьої декади березня поточного року оголошено про новаторські відкриття науковців, що працюють з приладом для спектроскопії темної енергії (Dark Energy Spectroscopy Instrument, DESI), встановленому на на 4-метровому телескопі Ніколаса У. Мейолла в Національній обсерваторії Кітт-Пік (шт. Аризона, США). Це величезне дослідження, що встановило положення 15 мільйонів галактик, дало змогу створити найбільшу тривимірну мапу Всесвіту на сьогодні. Для контексту: світло від найвіддаленіших галактик, зареєстрованих у каталозі DESI, виникло 11 мільярдів років тому, коли вік Всесвіту становив приблизно одну п’яту від теперішнього.

19 березня 2025 року місія Європейського космічного агентства (European Space Agency, ESA) «Евклід» (Euclid) оприлюднила свою першу партію даних огляду, зокрема і попередні зображення глибоких полів. Тут сотні тисяч галактик різних форм і розмірів займають центральне місце і демонструють проблиск їхньої великомасштабної організації в космічній мережі.

«Евклід» отримав зображення 26 мільйонів галактик і ця кількість зростає. Відео з сайту www.esa.int.

Охоплюючи величезну ділянку неба трьома мозаїками, випуск даних також включає численні скупчення галактик, активні ядра галактик та перехідні явища, а також перше класифікаційне дослідження понад 380 000 галактик і 500 кандидатів у гравітаційні лінзи, отримане за допомогою об’єднаних зусиль штучного інтелекту та волонтерів (громадянських науковців). Все це створює основу для широкого кола тем, які детектив темного всесвіту «Евклід» планує розглянути за допомогою свого багатого набору даних.

news 18 03 25 v

У центрі більшості великих галактик, зокрема й в нашому Молочному Шляху, міститься надмасивна чорна діра. Міжзоряний газ періодично потрапляє на орбіту цих бездонних ям, перемикаючи чорну діру в режим активного ядра галактики (active galactic nucleus, AGN). Наслідком такого є поява високоенергетичного випромінювання, що поширюється по всій галактиці.

Це не те середовище, в якому могли б існувати люди, рослини чи тварини. Але в нещодавньому дивовижному своїми результатами дослідженні, які оприлюднив The Astrophysical Journal, науковці з Дартмутського коледжу та Ексетерського університету показали: випромінювання від AGN може мати парадоксальний сприятливий вплив на життя. Замість того, щоб приректи вид на загибель, воно може допомогти забезпечити його існування.

news 14 03 25 v

Коли ми спостерігаємо далекі небесні об’єктми, може бути заковика: чи справді зоря, яку спостерігаємо, така червоняста, як здається? Чи зоря просто має червонуватий вигляд, бо її світло пройшло крізь хмару космічного пилу, щоб досягти нашого телескопа?

Для точних спостережень астрономам потрібно знати кількість пилу між ними та їхніми віддаленими цілями. Пил не тільки робить об’єкти червонуватими («почервоніння»), він також робить їх тьмянішими, ніж вони є насправді («затухання»). Ми ніби дивимося в космос крізь брудне вікно. Тепер два астрономи опублікували 3D-мапу, яка безпрецедентно докладно документує властивості пилу навколо нас. Це допоможе нам зрозуміти те, що ми спостерігаємо. Результати дослідження опубліковано в журналі Science.

Загадкове явище в центрі нашої галактики може бути спричинене дією іншого типу темної матерії.

news 10 03 25Темна матерія, таємнича форма невидимої матерії, яка може становити 85% маси Всесвіту, є однією із найбільших таємниць сучасної науки.

У першому в своєму роді дослідженні науковці зробили крок до розуміння невловимої таємничої матерії. Вони вважають, що за незрозумілими хімічними реакціями, що відбуваються в Молочному Шляху, може стояти інший кандидат в носії темної матерії.

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.