«Ці результати були несподіванкою — ми виявили більше забруднення від зір в наших даних, ніж ми очікували».

Нове дослідження показало: мінливі зорі, що яскравішають і тьмяніють протягом лише кількох годин, можуть спотворювати погляди астрономів на тисячі планет за межами Сонячної системи.

Група науковців, яка виконала дослідження, дійшла до цього висновку, вивчивши на підставі спостережних даних від Космічного телескопа імені Габбла 20 екзопланет, коли вони проходили по диску своїх материнських зір. Виявилося, що зміни зоряного світла, спричинені гарячішими та холоднішими ділянками на поверхні зір, сильніше спотворювали тлумачення складу атмосфер екзопланет, ніж досі вважали астрономи.

Кожне відкриття екзопланети — це можливість вдосконалити моделі формування планет, будову Сонячної системи, зони життя та саму придатність для життя. Кожна нова планета додає більше даних до зусиль науковців зрозуміти, що відбувається і чому сталося саме так, як це спостерігають астрономи. Однак деякі планети мають такі незвичайні характеристики, що вони спонукають до більшої уваги та інтенсивних спостережень.

Утворення зір у ранньому Всесвіті було енергійним процесом, внаслідок якого виникли величезні зорі. Ці гіганти, яких в астрономії називають зорями Населення ІІІ, були масивними, дуже яскравими зірками, що жили недовго. Багато з них закінчили існування, коли спалахнули як первинні наднові. Але навіть ці ранні зорі зіткнулися з обмеженнями зростання.

Зоряний зворотний зв’язок відіграє певну роль в сучасному зореутворенні. Коли молоді зорі ростуть, вони утворюють потужне випромінювання, яке може розсіювати навколишній газ, потрібний їм для подальшого зростання. Це називається протозоряним зворотним зв’язком через випромінювання (protostellar radiative feedback). Він має місце на додаток до обмежувального ефекту на їхнє зростання, який чинять магнітні поля цих зір.

Астрономи виявили надзвичайно сильний вітер, що дме вздовж екватора WASP-127b, гігантської екзопланети. Досягаючи швидкості до 33 000 км/год, вітри створюють найшвидший реактивний потік такого типу, який коли-небудь виявляли на планеті. Відкриття, зроблене за допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) у Чилі, дає унікальне уявлення про погодні умови далекого світу.

Здається, що Всесвіт справді швидко розширюється. Навіть занадто швидко. Нове вимірювання підтверджує те, що показали попередні — і дуже дебатовані — результати: Всесвіт розширюється швидше, ніж передбачають теоретичні моделі, і швидше, ніж це можна пояснити поточними знаннями з фізики.