3C 273 1

Зоряне поле в сузір’ї Діви, показане на світлині (її автор Аді Ешфорд), на перший погляд нічим не примітне, окрім стрілки, що вказує на одну зі слабких зір. Але це не зоря! Об’єкт, відомий як 3C 273, — перший виявлений квазар. Його видима зоряна величина становить +12,9 і він є найяскравішим у видимому світлі в сімействі таких небесних тіл. Це надзвичайно яскраве ядро активної галактики, що живиться від надмасивної чорної діри і лежить від Землі на дивовижній відстані в 2443 мільйонів світлових років, віддаляючись від нас з швидкістю, яка становить 14,6 % від швидкості світла. Хоч як дивно, але ви можете побачити цей квазар у телескоп з 15-сантиметровим або більшим об’єктивом.

Supermoon 19 02 19 0Якщо раннім вечором 19 лютого поточного року вам буде доступна східна ділянка неба, обов’язково подивіться на повний Місяць, який в цей час висітиме низько над обрієм. Можливо, він здаватиметься вам трохи більшим, ніж зазвичай, — і це пов’язано не лише з відомою ілюзією, що видимі розміри Місяця більші, коли він лежить низько над горизонтом. Цей повний Місяць справді буде найбільшим з усіх, які ви побачите протягом року.

Cometa Iwamoto 1На зоряному небі з’явилася комета, яку можна побачити з допомогою бінокля. Нове світило в ніч на 18 грудня 2018 року відкрив японський аматор астрономії Масаюкі Івамото (Masayuki Iwamoto). За усталеною в астрономії традицією називати комету прізвищем того, хто її відкрив, новий об’єкт отримав назву комета Івамото.

Інше її позначення — C/2018 Y1 (згідно з правилом, запровадженим Міжнародним астрономічним союзом в 1994 р.) — означає, що це не періодична (або з періодом понад 200 років) комета, яку відкрили в 2018 р. у період часу з 16 до 31 грудня (літера Y) і вона була першою (1) кометою, відкритою в цей проміжок часу.

Mars Uranr 13 02 19Усі, кого цікавить зоряне небо, знають: з 8 планет Сонячної системи лише дві неможливо бачити візуально, тобто без допомоги оптичних інструментів. До цих планет належать Уран і Нептун. Щоправда, для Урана ця особливість не абсолютна. Значення його блиску лежить на межі можливостей людського ока бачити на небі слабкі світила (нагадаю, це шоста видима зоряна величина, яку позначаємо в астрономії так: 6m).

5 nebiavyshch

Північна ділянка зоряного неба з семизір’ям (ковшем) Великої Ведмедиці та яскравим метеором. Автор фото Богдан Боровик. 2018 рік, осінь, неподалік від Києва.

Дозволю собі розлогий вступ до цього матеріалу, щоб пояснити певні його особливості. В назві використано фразу «небесні явища», а не астрономічні, зумисно. Я привертаю увагу до цих семи подій головно не з огляду на астрономію, а радше з естетичної насолоди, яку може отримати кожен, хто зважиться їх спостерігати. Принаймні п’ять явищ (проходження і покриття без телескопа не побачити, на жаль) дозволяють не тільки їх спостерігати чи споглядати, але й любуватися ними. Навмисне розділяю ці три поняття — спостереження, споглядання і любування ― щоб якомога більше людей звернули на них увагу й обрали для себе найприйнятніший варіант: спостерігати, або споглядати ці небесні явища, чи любуватися ними.

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.