Побачив світ ЗНАК 2021 (зоряне небо й астрономічний календар на 2021 рік). Це настінний перекидний календар (формат А3) астрономічних явищ і видимості планет на кожен місяць, а також мапа, що показує вигляд зоряного неба на середину календарного місяця о 21 (22) год київського (літнього) часу на широті Києва. Його призначено всім, хто цікавиться зоряним небом.

Один із парадоксів нашого сприйняття довкілля: освічені люди знають, що зорі на Землю не падають, але зорепади є. Їх спричиняють дрібні частинки речовини, зазвичай залишки від якоїсь комети, що потрапляють в атмосферу нашої планети. Там вони нагріваються і … випаровуються, утворюючи явище метеора. Вони бувають «одинаками», але багато з них належать до якогось певного метеорного потоку. Найвідоміший із них, принаймні для мешканців північної півкулі, — метеорний потік Персеїди.

Наприкінці березня поточного року космічний телескоп «Ширококутний інфрачервоний оглядовий дослідник» (Wide-field Infrared Survey Explorer, WISE), який з 2013 р. виконує місію з пошуку астероїдів і комет, виявив нову комету — C/2020 F3. Інша її назва, яку часто використовують в засобах масової інформації, комета NEOWISE. 3 липня вона пройшла перигелій, тобто була на мінімальній відстані (44 млн км) від Сонця. Це в середньому приблизно на 14 мільйонів км ближче, ніж найменша відстань планети Меркурій до нашої зорі.

Згідно з Термінологічним астрономічним словником парад планет — явище, коли планети Сонячної системи перебувають на одній лінії по один бік від Сонця. Оскільки планети обертаються навколо Сонця на різних відстанях і з різною швидкістю, то це явище, хоча й має ненульову ймовірність, дуже рідкісне. Розміщення планет відносно Сонця в липні 2020 року і особливості їх спостережень на зоряному небі нам допоможуть визначити дві комп’ютерні програми: Solar System Scope та Stellarium. Але спершу трохи докладніше про парад планет …

Коли комета ATLAS (C/2019 Y4) у квітні стала руйнуватися та згасати, наші сподівання на яскраву комету цієї весни виявились марними. Але ситуацію вирішила врятувати комета SWAN (C/2020 F8), яка швидко рухається по небу в своїй зеленій оправі! Її виявив 25 березня поточного року австралійський аматор астрономії Майкл Маттіаццо (Michael Mattiazzo) на знімках, отриманих інструментом SWAN (Solar Wind ANisotropies) з облавку Сонячної та геліосферної обсерваторії (Solar and Heliospheric Observatory, SOHO) NASA. Станом на 5 травня видима зоряна величина комети зросла до 5,2. У неї візуально видно хвіст розміром 1°, який на фотографіях простежується до розкішних 6—8 кутових градусів.