Коли комета ATLAS (C/2019 Y4) у квітні стала руйнуватися та згасати, наші сподівання на яскраву комету цієї весни виявились марними. Але ситуацію вирішила врятувати комета SWAN (C/2020 F8), яка швидко рухається по небу в своїй зеленій оправі! Її виявив 25 березня поточного року австралійський аматор астрономії Майкл Маттіаццо (Michael Mattiazzo) на знімках, отриманих інструментом SWAN (Solar Wind ANisotropies) з облавку Сонячної та геліосферної обсерваторії (Solar and Heliospheric Observatory, SOHO) NASA. Станом на 5 травня видима зоряна величина комети зросла до 5,2. У неї візуально видно хвіст розміром 1°, який на фотографіях простежується до розкішних 6—8 кутових градусів.

Відома багатьом червона зоря надгігант знову стала яскравою. Астрономи, об’єднані довкола Американської асоціації спостерігачів змінних зір (American Association of Variable Star Observers, AAVSO), спостерігають за Бетельгейзе й засвідчують, що вона поступово повертає свій звичайний блиск. Станом на кінець другої декади квітня 2020 року він становить близько 95% її типової видимої зоряної величини. Фанам наднової доведеться почекати трохи довше.

Протягом багатьох років астрономи-аматори чекали, що повз Землю пройде яскрава комета, видима неозброєним оком, і, нарешті, такий об’єкт, можливо, з’явився.

Це небесне тіло відоме як комета ATLAS, або C/2019 Y4. Коли його виявили 28 грудня 2019 року, воно було дуже слабким, але відтоді його яскравість так швидко зростає, що астрономи покладають великі надії на видовище, яке воно може спричинити. Але, зважаючи на складну природу комет, спостерігачі зоряного неба обережні в своїх сподіваннях, знаючи, що комета може згаснути.

Момент весняного рівнодення 2020 року за даними Астрономічного календаря Головної астрономічної обсерваторії НАН України трапиться 20 березня о 9 год 35 хв київського часу. Нагадаю, рівнодення це момент часу, коли центр диска Сонця перетинає небесний екватор. У день весняного рівнодення (20 чи 21 березня) Сонце переходить з південної півкулі неба в північну, а осіннього (23 вересня) — з північної півкулі неба в південну.

Цього року в день весняного рівнодення відбудеться сполучення Марса і Юпітера, яке, за умови ясного неба, можна спостерігати візуально, тобто без допомоги оптичних інструментів.

Восьму планету Сонячної системи, Нептун, побачити на зоряному небі без телескопа чи сильного бінокля не можна. Її видима зоряна величина становить +7,9, а найслабші зорі, які можна бачити неозброєним оком, тобто без телескопа, мають видиму зоряну величину +6. Але, навіть маючи телескоп чи бінокль, знайти Нептун не просто. Треба знати його положення серед зір на момент спостережень. Для цього досвідчені спостерігачі використовують мапи зоряного неба, електронні планетарії тощо. Водночас природа час від часу «дарує» нам свої підказки для таких пошуків. Найвиразнішими серед яких є Місяць, або Венера.