Якщо нам пощастить з ясним небом наприкінці січня — початку лютого, то без особливих для того приготувань зможемо побачити на вечірньому небі три яскраві світила — Місяць, Венеру та Марс.

Незвичність цих спостережень в тому, що світила будуть лежати 31 січня на небесній сфері близько одне від одного. Варто розуміти, що ця близькість є тільки видимою, бо в міжпланетному просторі Сонячної системи відстані між зазначеними небесними тілами за земними мірками дуже великі.

Блог «Ми і Всесвіт» вміщує замітку «Квадрантиди» в якій ідеться про спостереження на початку січня поточного року метеорів з потоку Кавдрантиди. У матеріалі наведено мапу зоряного неба для широти Києва з позначеним радіантом метеорного потоку на 5 годину ранку 3 січня 2017 р.

Ясного неба й вдалих спостережень!

ЗНАК 2017 (зоряне небо й астрономічний календар на 2017 рік) — це настінний календар астрономічних явищ і видимості планет на кожен місяць, а також мапа, що показує вигляд зоряного неба на середину календарного місяця о 21 (22) год київського (літнього) часу на широті Києва.

Блог «Ми і Всесвіт» вміщує ЗНАК 1216 — календар астрономічних явищ, видимості планет, а також мапу, що показує вигляд зоряного неба 15 грудня 2016 р. о 21 годині київського часу на широті Києва.

Місяць на небі бачив кожен. Це найпомітніше, після Сонця, світило в небі нашої планети. Особливо виразним і яскравим (у прямому розумінні цього слова) Місяць є в час повні, коли він у вигляді диска сяє усю ніч.

Але в Місяця бувають особливі повні. Це трапляється тоді, коли фаза повного місяця припадає на момент перигею, тобто найближчої відстані Місяця від Землі. Його орбіта (шлях навколо Землі) має форму еліпса, тому Місяць періодично наближається і віддаляється від своєї материнської планети. Це зрозуміло зі світлини, поданої нижче.