На зоряному небі з’явилася комета, яку можна побачити з допомогою бінокля. Нове світило в ніч на 18 грудня 2018 року відкрив японський аматор астрономії Масаюкі Івамото (Masayuki Iwamoto). За усталеною в астрономії традицією називати комету прізвищем того, хто її відкрив, новий об’єкт отримав назву комета Івамото.

Інше її позначення — C/2018 Y1 (згідно з правилом, запровадженим Міжнародним астрономічним союзом в 1994 р.) — означає, що це не періодична (або з періодом понад 200 років) комета, яку відкрили в 2018 р. у період часу з 16 до 31 грудня (літера Y) і вона була першою (1) кометою, відкритою в цей проміжок часу.

Усі, кого цікавить зоряне небо, знають: з 8 планет Сонячної системи лише дві неможливо бачити візуально, тобто без допомоги оптичних інструментів. До цих планет належать Уран і Нептун. Щоправда, для Урана ця особливість не абсолютна. Значення його блиску лежить на межі можливостей людського ока бачити на небі слабкі світила (нагадаю, це шоста видима зоряна величина, яку позначаємо в астрономії так: 6^m).

Північна ділянка зоряного неба з семизір’ям (ковшем) Великої Ведмедиці та яскравим метеором. Автор фото Богдан Боровик. 2018 рік, осінь, неподалік від Києва.

Дозволю собі розлогий вступ до цього матеріалу, щоб пояснити певні його особливості. В назві використано фразу «небесні явища», а не астрономічні, зумисно. Я привертаю увагу до цих семи подій головно не з огляду на астрономію, а радше з естетичної насолоди, яку може отримати кожен, хто зважиться їх спостерігати. Принаймні п’ять явищ (проходження і покриття без телескопа не побачити, на жаль) дозволяють не тільки їх спостерігати чи споглядати, але й любуватися ними. Навмисне розділяю ці три поняття — спостереження, споглядання і любування ― щоб якомога більше людей звернули на них увагу й обрали для себе найприйнятніший варіант: спостерігати, або споглядати ці небесні явища, чи любуватися ними.

Грудень 2018 року цікавий для зачарованих зоряним небом не тільки метеорами з потоку Ґемініди, але й кометою 46P/Віртанен. Центр Малих планет Смітсонівської астрофізичної обсерваторії прогнозує її максимальну видиму зоряну величину +8, але окремі спостерігачі комет дають значно оптимістичніші значення — до +3 в середині грудня. (Пам’ятаймо, без допомоги оптичних приладів на зоряному небі можна бачити об’єкти до +6 видимої зоряної величини.) Отже, можливо буде шанс побачити комету 46P/Віртанен неозброєним оком!

Побачив світ ЗНАК 2019 (зоряне небо й астрономічний календар на 2019 рік). Це настінний календар (формат А3) астрономічних явищ і видимості планет на кожен місяць, а також мапа, що показує вигляд зоряного неба на середину календарного місяця о 21 (22) год київського (літнього) часу на широті Києва. Його призначено всім, хто цікавиться зоряним небом.