Як весняна квітка, із темної «землі» Кассіопеї зацвіла яскрава нова зоря. Японський астроном Юдзі Накамура (Yuji Nakamura) виявив об’єкт 9,6 видимої зоряної величини на чотирьох знімках, зроблених ним 18 березня поточного року за допомогою телескопа з діаметром дзеркала 135 мм. За чотири дні до цього в цьому місці не було видно нічого до 13-ї видимої зоряної величини.
Боб Кінґ (американський аматор астрономії та її активний популяризатор — Ред.) уперше спостерігав V1405 Cas 20 березня приблизно о 3 годині за Всесвітнім часом. На той момент видима зоряна величина нової зросла до величини 8,0, тобто зоря стала достатньо яскравою, щоб її можна було побачити в 50 мм біноклі.
У середніх широтах Північної півкулі Землі нову V1405 Cas видно всю ніч, бо зоря не заходить за горизонт. Але найкраще її спостерігати раннім вечором чи перед світанком. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Небесні координати нової V1405 Cas такі: пряме піднесення (a) 23 год 24 хв 48 с; схилення (d) + 61° 11′ 15″. Це приблизно 6° на північний захід від зорі 2-ї видимої зоряної величини сузір’я Кассіопеї (β Cas) і 0,5° на південь від яскравого розсіяного зоряного скупчення M52 чи 0,5° на схід від Туманності Пузир (Bubble Nebula) або NGC 7635. У будь-якому випадку, для пошуку цієї нової треба зробити простий перехід чи «стрибок» в межах сузір’я Кассіопеї, як показано на пошуковій мапі нижче. І оскільки Кассіопея для середніх північних широт належить до сузір’їв, що не заходять за горизонт, нову видно всю ніч. Спробуйте знайти її, коли вона піднімається найвище над обрієм, або вночі, або перед світанком.
Щоб знайти V1405 Cas на зоряному небі, треба зробити короткий «стрибок» на захід від зорі другої видимої величини (β Кассіопеї). Для її пошуку використовуйте два «зоряні» трикутники (астеризми), що показані в межах кола діаметром 2,2 кутових градуси. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Класичні нові, такі як V1405 Cas, — це подвійні зорі, одним компонентом яких є білий карлик, а другим, або зоря головної послідовності діаграми Герцшпрунга—Рассела, як наше Сонце, або червоний гігант. Завдяки сильній гравітації білий карлик витягує водень зі свого сусіда на акреційний диск. Потім речовина з диска падає на поверхню карлика, де вона накопичується і нагрівається до приблизно 10 мільйонів Кельвінів. Цього достатньо, щоб розпочався ядерний синтез. В ньому «горить» лише відносно невелика кількість захопленого водню. Більшу його частину в космос виносить оболонка, що виникає внаслідок вибуху й поширюється у міжзоряний простір. у швидкозростаючій оболонці.
Науковці Національної астрономічної обсерваторії Японії виміряли швидкість речовини, яку викинуло в космос внаслідок спалаху V1405 Cas. Її значення становить 1600 кілометрів за секунду. З такою швидкістю ви зможете долетіти до Місяця за 4 хвилини!
Нова — цікавий об’єкт для спостережень. Коли ми дивимось на таке явище в наші телескопи, ми бачимо спалах світла, що супроводжує вибух. Це наче спостерігати за тим, як спрацьовує термоядерна бомба, але на дуже безпечній відстані. Неймовірно, але блиск слабкої до спалаху зорі може за кілька годин зрости в межах від 50 000 до 100 000 разів. Хоча за земними мірками спалах наднової — явище сильне, але білий карлик, що лежить в його основі, залишається цілим і незабаром починає нарощувати новий шар водню для майбутнього вибуху.
Зоря, показана на ілюстрації праворуч, втрачає речовину внаслідок дії гравітації білого карлика (в центрі). Спочатку речовина потрапляє в диск, а потім спіраллю падає на поверхню карлика, де згодом може детонувати, спричинивши термоядерний вибух. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Коли спалахує раніше невідома нова, астрономи намагаються ототожнити її з відомою зорею. V1405 лежить на кутовій відстані лише 0,12″ від затемнювано подвійної зорі CzeV3217, що належить до змінних зір класу W Великої Ведмедиці (W UMa), яких в астрономії позначають як EW. Ця відстань досить мала, а тому ця зоря і є джерелом нової. Як і у разі класичних нових, компоненти зір класу W Uma містяться один від одного досить близько, щоб речовина перетікала між ними через спільний «перешийок», але з основною відмінністю: обидва компоненти — це зорі головної послідовності, які спалюють водень як Сонце, а не білі карлики, тобто зорі на кінцевому етапі еволюції.
Нова змінила наше розуміння системи. За словами Патріка Шмера (Patrick Schmeer), з Американської асоціації спостерігачів змінних зір (American Association of Variable Star Observers, AAVSO), класифікацію CzeV3217 оперативно змінили в базі даних AAVSO від EW до N + E — нова + затемнення.
На цій пошуковій мапі від AAVSO показано положення V1405 Cas (коло, на яке вказує стрілка) та зорі поля (field stars). Видимі зоряні величини показано числами без десяткової коми. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Боб Кінґ рекомендує використовувати або пошукову мапу від AAVSO, показану тут, або перейти на веб-сайт Асоціації і завантажити додаткові мапи, набравши V1405 Cas у вікні «Виберіть зорю» (Pick a star), а потім клацнувши на «Створити мапу пошуку» (Create a finder chart). Спробуйте спостерігати за V1405 Cas якомога частіше. Нові яскравішають, тьмяніють, а часто і знову стають яскравішими, тому завжди є елемент сюрпризу. За допомогою мапи AAVSO ви можете оцінити зміни блиску зорі й, маючи охоту, повідомити про них Асоціацію. Навіть одне спостереження виявиться корисним для астрономів, які використовують дані AAVSO для розуміння та моделювання поведінки V1405 Cas.
Нові цікаво спостерігати не лише тому, що змінюється блиск зорі, а ще й тому, що ви стаєте свідком важливого процесу, який змушує Всесвіт розвиватися. Завдяки термоядерному синтезу нові засіяли космос вуглецем, азотом, киснем тощо. Ви, мабуть, знаєте, деякі атоми вашого тіла, можливо, виникли під час такої катастрофічної події далеко і давно.
За інф. з сайту https://skyandtelescope.org
