news 20 10 1820 жовтня 2018 року з космодрому Куру стартувала ракета-носій «Аріан-5» (Ariane 5) з космічним апаратом «БепіКоломбо» (BepiColombo), призначеним для дослідження Меркурія. Цим стартом Європейське космічне агентство (ЄКА, European Space Agency — ESA) та Японське агентство аерокосмічних досліджень (Japan Aerospace Exploration Agency, JAXA) розпочали свою першу космічну місію з вивчення планети, що лежить найближче до Сонця.

 

news 12 10 18Дослідники, які використовують радіотелескоп в Західній Австралії, майже вдвічі збільшили кількість відомих «швидких радіосплесків» — потужних спалахів радіохвиль, що надходять з глибокого космосу. Науковці зареєстрували найближчі та найяскравіші швидкі радіосплески, які коли-небудь вдавалося виявити. Результати дослідження оприлюднив журнал Nature.

Швидкі радіоімпульси надходять з різних ділянок небесної сфери і тривають всього лише мілісекунди. Вчені не знають, що їх спричиняє, але такі спалахи мають велику енергію — вона еквівалентна енергії, яку Сонце генерує протягом 80 років.

news 30 09 18Скупчення галактик, що містять сотні чи навіть тисячі окремих галактик, «вмонтовані» у великі хмари гарячого газу та темної матерії, є найбільшими гравітаційно пов’язаними структурами Всесвіту. Вони можуть вирости до величезних розмірів, поглинувши навколишній матеріал, зокрема й інші галактики, завдяки гравітації.

Рентгенівська обсерваторія NASA «Чандра» (Chandra) дала змогу докладно розглянути кілька галактик, що падають в масивне скупчення галактик Abell 2142, залишаючи хвіст з гарячого газу довжиною у понад один мільйон світлових років. Астрономи, які виконали ці спостереження, вважають, що такі явища є «ідеальними для вивчення астрофізичних процесів, викликаних утворенням величезних галактичних структур».

news 24 09 18Темні плями на диску Сонця спостерігали здавна — перші письмові записи результатів таких спостережень, виконаних китайськими астрономами, датовані 364 р. до нашої ери. В 1612 р. сонячні плями в телескоп спостерігав Ґалілео Ґалілей і на підставі цього зробив висновок про обертання Сонця.

Нині астрономи знають, що зорі обертаються не як тверді сфери; ділянки, що лежать на різних широтах обертаються з неоднаковими швидкостями. Це явище називають широтним диференційним обертанням (latitudinal differential rotation). Один повний оберт триває 25 діб на екваторі Сонця і близько 31 добу біля полюсів. Науковці вважають, що диференційне обертання відіграє важливу роль у генерації магнітних полів і плям.

news 17 09 18Визначення того, де в Молочному Шляху сформувалася така ж зоря, як Сонце, — складне завдання. Зорі в галактичному диску, зазвичай, рухаються назовні завдяки явищу, відомому як радіальна міграція. Її характер визначають давні зіткнення Галактики з іншими зоряними системами, кількість її спіральних рукавів та розмір і рух галактичного бара.

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.