За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба дослідники Копенгагенського університету першими побачили утворення трьох найдавніших галактик у Всесвіті понад 13 мільярдів років тому. Це сенсаційне відкриття додає важливі знання про Всесвіт, а повідомлення про нього опубліковане в Science.

Вперше в історії астрономії дослідники з Інституту Нільса Бора стали свідками народження трьох найдавніших галактик у Всесвіті, десь між 13,3 і 13,4 мільярдами років тому.

Відкриття було зроблено за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, який доніс до нас на Землю ці перші «живі спостереження» формування галактик.

За допомогою телескопа дослідники змогли зареєструвати сигнали від великої кількості газу, який все накопичується і накопичується на міні-галактиці в процесі її утворення. Хоча згідно з теоріями та комп’ютерним моделюванням саме так формуються галактики, насправді цього ніколи не спостерігали.

«Можна сказати, що це перші “прямі” зображення формування галактик, які ми коли-небудь бачили. Тоді як “Джеймс Вебб” раніше показував нам ранні галактики на більш пізніх стадіях еволюції, тут ми спостерігаємо саме їх народження, а отже, утворення перших зоряних систем у Всесвіті», — сказав доцент Каспер Елм Гайнц (Kasper Elm Heintz) з Інституту Нільса Бора, який керував новим дослідженням.

Дослідники вважають, що народження трьох галактик відбулося приблизно через 400—600 мільйонів років після Великого Вибуху — події, з якої все почалося. Хоча цей відтинок часу здається доволі тривалим, але вказані галактики формувалися протягом перших 3—4 % загального часу існування Всесвіту, що становить 13,8 мільярдів років.

Невдовзі після Великого Вибуху Всесвіт був величезним непрозорим газом з атомів водню — на відміну від нинішнього його стану, де «ковдра» нічного неба поцяткована чітко окресленими зорями.

«Протягом кількох сотень мільйонів років після Великого Вибуху утворилися перші зорі, ще до того, як зорі та газ почали об’єднуватися в галактики. Це процес, початок якого ми бачимо в наших спостереженнях», — пояснив доцент Дарач Вотсон (Darach Watson).

Народження галактик відбулося у період історії Всесвіту, відомий як епоха реіонізації, коли енергія та світло деяких з перших галактик прорвалися крізь «туман» водню. Саме ці великі кількості газоподібного водню дослідники зафіксували за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, призначеного для інфрачервоних спостережень. Це найдальше вимірювання холодного, нейтрального водню, який є будівельним матеріалом для зір і галактик, виконане дотепер науковцями.

Дослідження виконав Каспер Елм Гайнц у тісній співпраці, серед іншого, з колегами-дослідниками Дарахом Вотсоном, Ґабріелем Браммером (Gabriel Brammer) і аспіранткою Симоною Вейлґаард (Simone Vejlgaard) із Центру космічного світанку в Інституті Нільса Бора при Копенгагенському університеті — центру, мета якого — дослідити та зрозуміти світанок Всесвіту. Цей останній результат наближає їх до цього досягнення.

Наукова група вже подала заявку на додатковий час спостережень за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, сподіваючись розширити свій новий результат і дізнатися більше про найдавнішу епоху формування галактик.

«Поки що йдеться про картографування наших нових спостережень за формуванням галактик докладніше, ніж раніше. Водночас ми постійно намагаємося розсунути межу того, як далеко у Всесвіт ми можемо заглянути. Тож, можливо, ми досягнемо й цього», — зазначила Вейлґаард.

За словами дослідниці, нове знання сприяє відповіді на одне з найголовніших питань людства.

«Одне з найбільш фундаментальних питань, яке ми, люди, завжди ставили: «Звідки ми?» Тут ми збираємо частину відповіді, проливаючи світло на момент створення деяких із перших структур Всесвіту. Це процес, який ми досліджуватимемо далі, доки, сподіваюся, не зможемо зібрати докупи ще більше частин головоломки», — підсумував доцент Браммер.

За інф. з сайту https://phys.org