Останніми роками астрономія переживає певну кризу: хоча ми знаємо, що Всесвіт розширюється, і хоча ми приблизно знаємо, як швидко, два основні способи вимірювання цього розширення не збігаються. Тепер астрофізики з Інституту Нільса Бора пропонують новий метод, який може допомогти вирішити цю розбіжність.

Міжнародна група науковців під керівництвом астрономів з Паризької обсерваторії–PSL та CNRS за даними спостережень супутника Gaia («Гайя») Європейського космічного агентства (European Space Agency, ESA) змогла найточніше донині виміряти масу Молочного Шляху. Це дослідження ставить важливі питання в космології, зокрема щодо кількості темної матерії, яка міститься в нашій галактиці.

Чи є життя на Марсі? Чи було в минулому? А як щодо інших планет? Американські науковці вважають, що алгоритм штучного інтелекту може забезпечити надійний тест, щоб відповісти на ці запитання, які вважають «Святим Ґраалем астробіології».

Метод штучного інтелекту, розроблений у Лабораторії Землі та планет Наукового інституту Карнеґі (США), може з точністю 90% розрізнити як наявні, так і стародавні, біологічні зразки від зразків неорганічного походження. Висновки докладно викладені в статті, опублікованій у Proceedings of the National Academy of Sciences.

Після багатьох років очікування та наполегливої роботи колективу NASA, який виконував місію OSIRIS-REx (Origins, Spectral Interpretation, Resource Identification and Security — Regolith Explorer; Походження, спектральна інтерпретація, ідентифікація ресурсів і безпека — Дослідник реголіту), капсула з камінням та пилом, зібраних з астероїда Бенну, нарешті опинилася на Землі. В неділю 24 вересня вона приземлилася о 17 год 52 хв за київським часом у зоні випробувань і тренувань Міністерства оборони в штаті Юта поблизу Солт-Лейк-Сіті.

Життя на далекій планеті — якщо воно там є — може бути зовсім не схожим на життя на Землі. Але в «коморі» Всесвіту дуже багато хімічних інгредієнтів і дуже багато способів їх змішувати. Наукова група під керівництвом дослідників з Вісконсинського університету в Медісоні (США) використала ці обмеження, щоб написати «кулінарну книгу» із сотнями хімічних рецептів, які потенційно можуть породити життя.

Їхній список інгредієнтів міг би спрямувати пошуки життя деінде у Всесвіті, вказуючи на найвірогідніші умови — планетні варіанти техніки змішування, температуру в духовці та час випікання — для того, щоб якийсь із рецептів було використано.