З нагоди Весняного дня астрономії 29 квітня 2023 року заплановано прямий етер з Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України на тему «Історії з Астрономії» і телескопічні спостереження Сонця (за умови, що буде ясне небо!).

Астрономи, за спостережними даними від рентгенівської обсерваторії NASA Chandra («Чандра») та інших телескопів, виявили нову загрозу життю на таких планетах, як Земля. Її суть в тому, що протягом певного відтинку часу інтенсивне рентгенівське випромінювання від зір, які вибухнули, може впливати на планети на відстані понад 100 світлових років. Цей результат має значення для вивчення екзопланет та їхньої придатності для життя.

Тисячоліттями люди зачаровані таємницями космосу. На відміну від стародавніх філософів, які лише розмірковували про походження Всесвіту, сучасні космологи використовують вимірювальні інструменти, щоб отримати уявлення про його еволюцію та структуру. Сучасна космологія виникла на початку 20-го століття, коли Альберт Айнштайн розробив загальну теорію відносності.

Дослідники вперше виявили ядра гарячих молекулярних хмар у Малій Магеллановій Хмарі. Це відкриття покращує наше розуміння утворення зір у сусідньому Всесвіті та буде дороговказом для майбутніх досліджень позагалактичних регіонів зореутворення.

Науковці вважають, що гамма-випромінювання, яке тривало понад 300 секунд, — це «крик» новонародженої чорної діри. Вона утворилася, коли під власною вагою зруйнувалося ядро масивної зорі з швидким обертанням.

9 жовтня 2022 року інтенсивний імпульс гамма-випромінювання пройшов крізь Сонячну систему. Він «засліпив» детектори гамма-випромінювання на багатьох орбітальних супутниках і спонукав астрономів до швидких дій з метою вивчення події за допомогою найпотужніших телескопів у світі.