Небесні тіла нашої планетної системи є найближчими космічними сусідами Землі. Ми це добре знаємо: Сонце в центрі; потім планети земної групи Меркурій, Венера, Земля і Марс; а потім пояс астероїдів; за ними йдуть газові гіганти Юпітер і Сатурн; потім крижані гіганти Уран і Нептун; і, нарешті, пояс Койпера з його кометами.

Згідно з новими дослідженнями, Сонце може почати входити в свій наступний 11-річний сонячний цикл в середині поточного циклу.

Сонячні цикли є мірою активності зорі нашої планетної системи. Пік приблизно в середині циклу відомий як сонячний максимум. Нині ми перебуваємо в сонячному максимумі 25 циклу — 25-го з моменту початку записів сонячних циклів у 1755 році.

Групі астрофізиків під керівництвом науковців з Каліфорнійського технологічного інституту вперше вдалося змоделювати рух первісного газу в ранньому Всесвіті до стадії, на якій він потрапляє в диск речовини, що живить одну надмасивну чорну діру. Нове комп’ютерне моделювання перевертає уявлення астрономів про такі диски, сформоване з початку 1970-х років, і прокладає шлях для нових відкриттів про те, як чорні діри та галактики ростуть і еволюціонують.

Одним із найпростіших способів знайти екзопланети є метод транзитів (транзитна фотометрія). Його суть в тому, що реєструючи блиск зорі, помічають, як вона тьмяніє, коли планета проходить перед нею. Звісно, між нами та зорею можуть проходити інші об’єкти: наприклад, подвійні планети, супутники планет, екзокомети і, готові таке сприйняти... інопланетні мегаструктури! Група науковців створила симулятор транзиту, який може передбачити зміну яскравості від різних транзитних об’єктів, навіть від роїв Дайсона (Dyson Swarms), які на момент спостережень будують інопланетяни.

Атмосфера Землі захищала життя протягом мільярдів років, що уможливило появу притулку, де еволюція створила такі складні форми життя, як ми. Озоновий шар відіграє вирішальну роль у захисті біосфери від смертоносного ультрафіолетового випромінювання. Він блокує 99% потужного УФ-випромінювання Сонця. Магнітосфера Землі також захищає нас від його сильного випромінювання. Але Сонце відносно спокійне. Як ефективно озон і магнітосфера захищають нас від потужних вибухів наднових?