Залишки галактики, яка впала на Молочний Шлях приблизно 10 мільярдів років тому, виявили науковці на підставі вимірювання руху 2 млрд зір нашої зоряної системи. Ця подія, можливо, була останньою великою перебудовою Галактики за увесь час її розвитку. Нові вимірювання дали змогу астрономам ідентифікувати близько 33 000 зір, які належать до нашої галактики, але сформувалися в іншій зоряній системі. До Молочного Шляху вони потрапили під час зіткнення галактик. Результати дослідження оприлюднив 31 жовтня 2018 року журнал Nature.
«Молочний Шлях — “людожер”, у минулому він поглинув багато карликових галактик й от тепер ми знайшли найбільше з того, що він “з’їв” колись», — сказала Катрін Джонстон (Kathryn Johnston), астроном в Колумбійського університету в Нью-Йорку, яка не брала участі в новому дослідженні. «Це схоже на поліцейське розслідування, адже це не галактика, яку ми можемо побачити сьогодні, це мертва галактика».
Молодий Молочний Шлях в уявленні художника з позначеними зорями-залишками (їхні місцеположення та рухи показано жовтими стрілками) галактики Гайя—Енцелад. Фото з сайту www.esa.de.
Таке дослідження стало можливим, оскільки зорі мають різноманітні «відбитки пальців». «Коли ви дивитесь на те, як рухаються зорі, то вони фактично зберігають у своїх рухах пам’ять про місце, де народилися», — сказала астроном Аміна Гелмі (Amina Helmi) з університету Ґронінґена в Нідерландах, яка керувала новим дослідженням.
Гелмі та її колеги використали дані європейської космічної місії «Гайя» (Gaia) про дуже точне місцеположення одного мільярда зір в нашій галактиці. Науковці визначили вибірку з приблизно 33 000 зір, які рухаються інакше, ніж основна частина зір Молочного Шляху.
Також дослідники взяли до уваги хімічний склад майже 600 з цих зір, визначений за даними спостережень з допомогою наземних телескопів. Це дало змогу підтвердити — ці зорі прийшли звідкись із-за меж Галактики. Великий обсяг даних на «кінчиках пальців» дозволив команді науковців оцінити силу й час зіткнення галактик.
Дослідники вважають, що колишня галактика мала розміри, мабуть, уп’ятеро менші, ніж розмір сучасного Молочного Шляху. Це означає, що хоча таке зіткнення не було єдиним в історії нашої галактики, але воно було доволі великим.
Гелмі та її колеги назвали колишню галактику Гайя—Енцелад (Gaia—Enceladus) на честь космічного зонда, який зібрав найважливіші дані та які Гелмі використала для вирішення питання, що хвилювало її протягом двох десятиліть. У грецьких міфах Енцелад — один з гігантів, син богині Землі Геї. Його поховали під вулканом Етна й саме він спричиняє його сейсмічну активність. Галактичне поховання також викликало б досить багато потрясінь.
Комп’ютерне моделювання (симуляція), виконане науковцями, показує, що зіткнення додало зір в гало нашої галактики. Надходження великої кількості зір та газу, внаслідок зіткнення, може також пояснити, чому в Молочного Шляху такий товстий диск, сказала Гелмі. Щоправда Джонстон зазначила: треба виконати додаткові дослідження, щоб повністю з’ясувати, як це могло відбуватися. Але очевидно, зіткнення зіграло значну роль в тому, що наша галактика нині саме така, якою вона є.
За інф. з сайту www.space.com
