Астрономи знайшли зорю — «сестру» Сонця

news 22 11 18Згідно з сучасними космологічними теоріями, Молочний Шлях почав формуватися приблизно 13,5 млрд років тому, тобто через кілька сотень мільйонів років після Великого Вибуху. Цей процес розпочався з утворення кулястих зоряних скупчень, до складу яких увійшли деякі найстаріші зорі у Всесвіті. Такі скупчення об’єдналися й утворили велику галактику. З плином часу Молочний Шлях поглинув кілька невеликих галактик з своїх околиць й виріс у спіральну галактику, яку ми знаємо нині.

Нові зорі, утворені внаслідок злиття галактик, взаємодіяли з хмарами пилу й газу, спричиняючи їх гравітаційному колапсу. Науковці вважають: Сонце було частиною скупчення, яке утворилося 4,6 млрд років тому, але відтоді його «брати і сестри» розійшлися по Галактиці. Міжнародна група астрономів нещодавно використала новий метод, щоб знайти одну з давно втрачених «сестер» Сонця, яка є його близнюком!

Ці науковці працюють над дослідженням, відомим як проект AMBRE. Його реалізують Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO) та Обсерваторія Лазурового берега (Observatoire de la Cote d’Azur, Франція). Проект «галактичної археології», заснований на визначенні характеристик атмосфер зір за їх спектрами, спрямований на те, щоб знайти зорі, сформовані в тому ж зоряному скупченні, що й Сонце.

news 22 11 18 v

Розсіяне зоряне скупчення Trumpler 14 — група з понад двох тисяч зір — подібне до того, в якому народилося Сонце. Фото з сайту www.universetoday.com.

Використавши архівні дані з чотирьох спектрографів високого розділення Європейської південної обсерваторії FEROS (The Fiber-fed Extended Range Optical Spectrograph), UVES (Ultraviolet and Visual Echelle Spectrograph), HARPS (High Accuracy Radial velocity Planet Searcher) та інструменти Flames/GIRAFFE (Fibre Large Array Multi Element Spectrograph) науковці виконали пошук кандидатів у «сестри» Сонця зважаючи на хімічний склад та вік зір.

Дослідники отримали значення хімічного складу для сотень тисяч кандидатів (230 000 спектрів з проекту AMBRE) й об’єднали цю інформацію з астрономічними даними, отриманими астрометричною місією «Гайя» (Gaia). Це дало змогу встановити вік та кінематику зір-кандидатів.

Після цього науковці виявили лише одну «сестру» Сонця — HD186302, зорю класу G3 головної послідовності діаграми Герцшпрунга—Рассела, яка лежить від Землі на відстані майже 184 світлових років. Ця знахідка є особливо дивовижною, бо зоря не лише сестра Сонця, але і його близнюк. Коротко кажучи, HD186302 схожа за хімічним складом, віком, розмірами та масою з нашим Сонцем.

Пошук «братів і сестер» Сонця має величезне значення для астрономів, бо історію нашої зорі ми знаємо дуже поверхово. «Оскільки інформації про минуле Сонця дуже мало, вивчення цих зір допоможе нам зрозуміти, де в Галактиці та за яких умов воно формувалося», — сказав Вардан Адібекян (Vardan Adibekyan), керівник дослідження з Інституту астрофізики та наук про космос (Португалія).

Крім того, сонячні брати й сестри можуть також бути хорошими кандидатами, коли йдеться про пошук екзопланет, придатних для життя. По суті, життя могло бути перенесене між планетами різних зір, що утворилися в межах зоряного скупчення. Можливо, процес літопанспермії, коли кам’яні метеорити переносять організми з однієї планети на іншу, є не лише міжпланетним, але й міжзоряним.

Звісно, науковці з радістю вивчають цю можливість, але обережні щодо того, що вони можуть знайти. Адібекян зазначив: «Деякі теоретичні розрахунки показують — незначна вірогідність того, що життя впродовж періоду пізнього інтенсивного астероїдного бомбардування поширюється із Землі на інші планети або екзопланетні системи, існує. Якщо б нам пощастило, і біля зорі-кандидата булла б планета з твердою поверхнею, що лежить в її зоні життя, і, нарешті, якщо ця планета була “забруднена” живими організмами із Землі, то у нас є те, про що можна було тільки мріяти — Земля 2.0, що обертається навколо Сонця 2.0».

Науковці планують виконати пошук планет біля цієї зорі з допомогою спектрографів HARPS та ESPRESSO. Такі дослідження могли б виявити багато нового про те, як планети формуються в спільному середовищі. І, можна помріяти, вони також могли б показати, що близнюк Сонця має близнюка Землі (екзопланету, яку називають Земля 2.0), що обертається в межах його зони життя!

Результати дослідження оприлюднив журнал Astronomy & Astrophysics.

За інф. з сайту www.universetoday.com

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.