Астрономи використали Дуже велику антену імені Карла Ґ. Янського (Karl G. Jansky Very Large Array, VLA) Національного наукового фонду та космічний телескоп «Спітцер» (Spitzer) NASA, щоб виконати перше вимірювання швидкості вітру на коричневому карлику — об’єкті, маса якого менша маси зорі, але більша, ніж у планети.

Спираючись на факти, відомі про планети-гіганти Юпітер та Сатурн у Сонячній системі, група науковців під керівництвом Кейтлін Аллерс (Katelyn Allers) з Університету Бакнелла зрозуміла, що вони, можливо, могли б виміряти швидкість вітру на коричневому карлику, поєднавши радіоспостереження від VLA та інфрачервоні спостереження від Spitzer.

Так само, як у Сонця є планети, а у планет — супутники, наша галактика має галактики-супутники, а деякі з них можуть мати свої, менших розмірів, галактики-супутники. Наприклад, Велика Магелланова Хмара (Large Magellanic Cloud, LMC) — найбільший супутник Молочного Шляху, який видно на небі Південної півкулі, уперше наблизившись до нашої галактики, «доставила» до неї щонайменше шість своїх галактик-супутників. На це вказують спостережні дані, виконані за допомогою зонда «Гайя» (Gaia) Європейського космічного агентства.

NASA обрало нову місію для вивчення того, як Сонце генерує та викидає у міжпланетний простір величезні хмари частинок, що є одним із важливих чинників космічної погоди. Така інформація не тільки покращить розуміння природи Сонячної системи, але, зрештою, може допомогти захистити астронавтів, які подорожують на Місяць і Марс. Адже вивчення цих явищ дасть змогу отримати більше інформації про те, як випромінювання Сонця впливає на космічне середовище, через яке повинні подорожувати астронавти.

Стерильне нейтрино все ще залишається кандидатом в носії темної матерії, але сканування нашої галактики не дало змоги виявити передбачувані сигнали, які б на це вказували.

Незважаючи на те, що у Всесвіті має бути темна матерія, астрофізикам все ще не вистачає однієї критичної деталі. «Ми знаємо, де вона міститься і скільки її, але ми не знаємо, що це таке», — сказав Бен Сафді (Ben Safdi), астрофізик з Мічиганського університету.

28 березня 2020 року на ютуб-каналі «Все про Всесвіт» Іван Крячко відповідатиме глядачам на їхні запитання щодо таких тем: астрономія та її здобутки; навчання (вивчення) астрономії; популяризація астрономії та поширення астрономічних знань.