Згідно з новим дослідженням, життя може процвітати в атмосфері, що на 100% складається з водню. Знахідка може повністю змінити наше розуміння того, як (і де) може існувати життя у Всесвіті. Результати дослідження 4 травня поточного року оприлюднив журнал Nature Astronomy.

Для дослідження група науковців на чолі з Сарою Сіґер (Sara Seager), астрофізиком і планетологом з Массачусетського технологічного інституту (Massachusetts Institute of Technology, MIT), виконала експерименти з бактеріями кишкової палички (Escherichia coli, або E. Coli) і дріжджами. Вони помістили ці бактерії в атмосферу з 100% водню. І, неймовірно, мікроби вижили, показавши, що життя може існувати в такій незвичній атмосфері. (Навпаки, водень становить менше однієї частини на мільйон атмосфери Землі, яка складається переважно з азоту.)

У новому дослідженні астрономи порівнювали яскравість Сонця упродовж певного відтинку часу з такою ж характеристикою для інших зір, приблизно такого розміру, як і Сонце. Дані для цих зір було отримано за допомогою космічного телескопа NASA «Кеплер» (Kepler) та місією «Гайя» (Gaia) Європейського космічного агентства. Як порівняти з цими зорями, яскравість Сонця змінюється значно менше. Це вказує на те, що воно спокійніше, ніж інші сонячноподібні зорі. Результати дослідження оприлюднив 1 травня поточного року журнал Science.

Всесвіт заповнений мільярдами галактик — але їх розподіл у просторі дуже не рівномірний. Чому ми нині бачимо багато структур у Всесвіті і як це все формувалося та розвивалося?

Огляд десятків тисяч галактик, виконаний упродовж десяти років за допомогою телескопа Магеллана імені Бааде в обсерваторії Лас-Кампанас Інституту науки Карнеґі (Carnegie Institution for Science) в Чилі, дав змогу запропонувати новий підхід до відповіді на цю фундаментальну таємницю. Результати науковців під керівництвом Деніела Кельсона (Daniel Kelson) з Інституту Карнеґі оприлюднив журнал «Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства» (Monthly Notices of the Royal Astronomical Society).

Ми, можливо, стали на крок ближче до розгадки однієї з найбільших та найважливіших загадок Всесвіту. Але потрібно більше даних, щоб отримати точну відповідь.

Науковці вважають, що після появи Всесвіту майже 14 мільярдів років тому в ньому було порівну речовини та її химерного аналогу, антиматерії. Частинки антиматерії мають ту саму масу, що й їхні «звичайні брати», але протилежний електричний заряд. Мабуть, найвідоміший такий дует — електрон (нормальна частинка з негативним зарядом) і позитрон (антиматерія з позитивним зарядом).

15 квітня 2020 року з 20 год 00 хв за київським літнім часом на ютуб-каналі «Все про Всесвіт» Іван Крячко: розповідатиме про нові відкриття в астрономії; відповідатиме на запитання (астрономія та її здобутки, навчання (вивчення) астрономії, популяризація астрономії та поширення астрономічних знань); оглядатиме астрономічні явища другої половини квітня 2020 року.