news 21 05 19Адміністрація президента Трампа доручила NASA відправити астронавтів на поверхню Місяця до кінця 2024 року (див. про це в замітці «Космічна місія “Артеміда”» на сайті «Астроосвіта»). Мета агентства — південний полярний район Місяця. Там є кратери в які ніколи не потрапляє сонячне світло й постійна низька температура уможливила накопичення багато льоду, потенційного джерела для ракетного палива, повітря і води.

news 17 05 19Ена Бонака (Ana Bonaca), дослідник Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, виявила щонайменше один отвір (дірку) в найдовшому зоряному потоці GD-1, який діє в межах нашої галактики. Про це вона повідомила на конференції Американського фізичного товариства в Денвері.

Зоряні потоки — це групи зір, які єдиним строєм (наче шеренгою — Ред.) рухаються через галактику й часто утворені з менших зоряних систем, що зіткнулися з даною галактикою. Зорі в GD-1 колись належали якомусь «кулястому скупченню», яке Молочний Шлях поглинув давно й тому вони встигли «розсипатися» в довгу лінію на зоряному небі.

news 09 05 19Група науковців, яку очолювали дослідники з Інституту космічної науки Барселонського університету та Безансонської астрономічної обсерваторії (Франція), аналізуючи дані від супутника «Гайя» (Gaia), виявила: 2—3 млрд років тому в нашій галактиці стався суттєвий сплеск процесу формування зір. У цьому процесі, можливо, виникло понад 50 відсотків зір, які утворюють галактичний диск. Результати науковців випливають з аналізу відстаней, кольорів і зоряних величин зір, які вимірювала «Гайя», та моделей, що показують розподіл зір в Галактиці. Звіт про дослідження оприлюднив журнал Astronomy & Astrophysics.

news 03 05 19Дві нейтронні зорі зіткнулися неподалік від майбутньої Сонячної системи 4,6 мільярда років тому, спричинивши появу елементів, що входять до складу тіла кожного з нас. Про це в статті, оприлюдненій журналом Nature 2 травня поточного року, сповістили астрофізики Сабольч Марка (Szabolcs Marka) з Колумбійського університету та Імре Бартос (Imre Bartos) з Університету Флориди.

Космічна подія, що трапилася неподалік Сонячної системи, привела до утворення 0,3 % найважчих елементів Землі, зокрема золота, платини й урану.

news 19 04 19Науковці давно знають про те, що Земля і Меркурій мають металеві ядра. Як і в Землі, зовнішнє ядро ​​Меркурія утворює рідкий метал і досі були лише натяки, що його внутрішнє ядро тверде. Тепер, за результатами нового дослідження, вчені наводять докази того, що внутрішнє ядро ​​Меркурія справді тверде і що воно майже такого ж розміру, як і тверде внутрішнє ядро ​Землі.

Деякі науковці порівнюють Меркурій з гарматним ядром, оскільки його металеве ядро ​​становить майже 85 % від об’єму планети. Це велике ядро ​​— найбільше серед усіх землеподібних планет Сонячної системи — вже давно є однією з найбільших таємниць Меркурія. Вчених також цікавило питання, чи може Меркурій мати тверде внутрішнє ядро.

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.