Виконуючи пошук екзопланет, астрономи знайшли понад три десятки таких, що потенційно придатні для життя. Згідно з оцінками, лише в нашій галактиці є від 8 до 20 мільярдів таких екзопланет. Але існує велика різниця між потенційно придатними та фактично населеними планетами. Науковці починають звужувати свої попередні визначення.

Класичне визначення потенційно придатної для життя планети — це землеподібна, тобто з твердою поверхнею, планета, де вода може перебувати в рідкому стані. Це означає, що в неї досить щільна атмосфера і відстань планети від зорі лежить в межах її зони життя.

15 червня 2020 року на ютуб-каналі «Все про Всесвіт» відбудуться «Балачки про Всесвіт і все, що в ньому є». Початок трансляції о 21.00 за київським літнім часом.

Нові результати, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, дають змогу припустити, що утворення перших зір і галактик у ранньому Всесвіті відбувалося раніше, ніж вважали досі астрономи. Група європейських науковців не знайшла жодних свідчень про перше покоління зір, відоме як зорі населення ІІІ типу, в епоху, коли Всесвіту було всього 500 мільйонів років.

Утворення Сонця, Сонячної системи та подальше виникнення життя на Землі можуть бути наслідком зіткнення між нашою галактикою і меншою зоряною системою під назвою карликова галактика Стрільця (Sagittarius dwarf galaxy), виявленою в 1990-х роках біля Молочного Шляху.

Астрономи знають, що галактика Стрільця неодноразово проходила крізь диск Молочного Шляху, бо її орбіта навколо ядра Галактики стискається внаслідок гравітаційних сил. Попередні дослідження вказували на те, що карликова галактика Стрільця суттєво вплинула на рухи зір в Молочному Шляху. Окремі науковці навіть стверджують, що в 10 000 разів масивніша спіральна структура Молочного Шляху може бути результатом щонайменше трьох відомих зіткнень з галактикою Стрільця за останні шість мільярдів років.

Пару велетенських бульбашок з гамма-променів, що містяться в центрі галактики Молочний Шлях, астрономи виявили за допомогою космічного гамма-телескопа Фермі 10 років тому. Але як виникли ці так звані «бульбашки Фермі» досі було загадкою. Нове дослідження, результати якого оприлюднив The Astrophysical Journal, розкриває цю таємницю.

Однак нещодавно дослідники Шанхайської астрономічної обсерваторії (Shanghai Astronomical Observatory, SHAO) Китайської академії наук запропонували нову модель, що вперше пояснює як походження бульбашок Фермі, так і біконічної рентгенівської структури в центрі Галактики, виявленої в 2003 році.