У новому дослідженні астрономи порівнювали яскравість Сонця упродовж певного відтинку часу з такою ж характеристикою для інших зір, приблизно такого розміру, як і Сонце. Дані для цих зір було отримано за допомогою космічного телескопа NASA «Кеплер» (Kepler) та місією «Гайя» (Gaia) Європейського космічного агентства. Як порівняти з цими зорями, яскравість Сонця змінюється значно менше. Це вказує на те, що воно спокійніше, ніж інші сонячноподібні зорі. Результати дослідження оприлюднив 1 травня поточного року журнал Science.

«Ми були дуже здивовані, що більшість зір, схожих на Сонце, активніші, ніж воно», — сказав Олександр Шапіро (Alexander Shapiro), фізик з Інституту досліджень сонячної системи Товариства імені Макса Планка в Німеччині та співавтор нового дослідження.

Науковці, зазвичай, добре обізнані з поточною поведінкою Сонця і мають результати астрономічних спостережень за темними плямами на його поверхні, які було розпочато приблизно 400 років тому. Ці сонячні плями дають змогу отримувати важливою інформацією про активність Сонця: їх появу спричиняє магнітне поле Сонця, а сильні спалахи та викиди речовини трапляються в ділянках поблизу них.

Щоб зрозуміти, яким активним було Сонце до початку спостережень його плям, науковці можуть інтерпретувати багато типів інших даних, як от рівні певних елементів у кільцях дерев та в стародавньому льоді. За допомогою цих даних дослідники отримали оцінку активності Сонця приблизно за останні 9000 років. Вони кажуть, що активність сучасного Сонця протягом цього відтинку часу суттєво не змінювалася, але це не означає, що ці 9000 років характеризують усі 4,6 мільярда років його існування.

«Порівняно з тривалістю життя Сонця, 9000 років — це як раз кліпнути очима», — сказав Тімо Райнгольд (Timo Reinhold), головний автор нового дослідження, астрофізик Інституту досліджень Сонячної системи Товариства імені Макса Планка. «Можливо, що Сонце перебуває в спокійному стані тисячі років, і тому ми маємо спотворену картину активності нашої зорі».

Райнхолд та його колеги вирішили порівняти відому активність Сонця з тим, що мають інші схожі на нього зорі. Вчені не можуть відстежувати темні плями на дисках далеких зір прямо, але такі утворення на поверхні палаючої кулі з плазми впливають на яскравість зорі. Оскільки всі зорі обертаються і плями змінюють положення, то її яскравість коливається — і науковці дуже добре знають, як відстежувати зміни яскравості зорі з часом.

Змінність яскравості Сонця порівняно із сонячноподібною зорею KIC 7849521. Фото з сайту www.space.com.

Цей метод є одним з основних, який астрономи застосовують для виявлення екзопланет, і космічний телескоп «Кеплер» був розроблений для вимірювання невеликих змін яскравості зір з часом. Тож науковці, які виконували нове дослідження, використали дані, отримані за допомогою цього телескопа.

Астрономи звузили вибірку з десятків тисяч зір, зосередивши увагу на тих, що мають приблизно таку ж температуру поверхні, силу тяжіння, вік та хімічний склад, як і Сонце. Потім вони розділили ці зорі на дві групи: одна, що містить 369 зір, — це зорі з періодом обертання навколо вісі 20 — 30 днів, і друга з 2529 зорями, для яких вчені не змогли розрахувати період обертання. (Сонце обертається з періодом 24,5 доби, але це обертання, ймовірно, не виявлять іншопланетні астрофізики, використовуючи ті самі методи, що і їхні колеги на Землі, тому обидві ці групи зір важливі.)

Потім дослідники проаналізували обидві групи зір, щоб виявити рівень їхньої активності та порівняти її з активністю Сонця. Зорі з відомим періодом обертання були в середньому набагато активнішими, ніж Сонце за останні 9000 років — приблизно у п’ять разів активніші. Зорі з невідомими періодами обертання були менш активними, і значно більше відповідали за цією характеристикою Сонцю.

Ця розбіжність є загадкою для науковців: або є щось принципово інше між зорями, для яких відомі й не відомі періоди обертання, або щось спричиняє значно меншу активність Сонця, ніж у схожих на нього зір. Принаймні за останні 9000 років.

Нині немає можливості сказати, що є насправді. Але, безумовно, непогано, що Сонце є відносно спокійним: його спалахи можуть загрожувати нашим технічним пристроям в міжпланетному просторі, а також на орбіті й на поверхні Землі. Якби воно було дуже, дуже активним, характер Сонця міг загрожувати життю. На щастя, немає жодної ознаки, що Сонце незабаром стане дуже активним. Науковці прогнозують, що майбутній 11-річний сонячний цикл буде спокійним і безпечним.

За інф. з сайту www.space.com