Дослідники виявили передбачувану схему в розподілі часу між льодовиковим і міжльодовиковим періодами Землі.

Приблизно 2,5 мільйона років тому Земля вступила в епоху, відзначену послідовними льодовиковими та міжльодовиковими періодами. Останнє зледеніння трапилося приблизно 11 700 років тому. Новий аналіз показує, що настання нового льодовикового періоду можна очікувати через 10 000 років.

Міжнародна группа науковців, серед яких були дослідники з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі (UC Santa Barbara, UCSB), зробила свій прогноз на основі нової інтерпретації невеликих змін орбіти Землі навколо Сонця, які призводять до масштабних змін клімату планети протягом тисячоліть. Дослідники відстежили природні цикли клімату планети протягом мільйона років. Їхні висновки, опубліковані в Science, дають нове уявлення про динамічну кліматичну систему Землі та є кроком у розумінні льодовикових циклів планети.

Наукова група вивчила мільйонолітній запис про зміну клімату, який документує зміни розміру наземних льодових покривів у північній півкулі разом із температурою глибин океану. Вчені змогли зіставити ці зміни з невеликими циклічними варіаціями у формі орбіти Землі навколо Сонця, її коливання та кута, під яким нахилена вісь Землі.

«За останні мільйони років ми виявили передбачувану закономірність зміни клімату Землі між льодовиковими періодами та помірними теплими періодами, такими як нині, які називаються міжльодовиковими періодами», — сказала співавтор дослідження Лоррейн Лісієцкі (Lorraine Lisiecki), професор кафедри наук про Землю UCSB. Один вид зміни орбіти Землі відповідав за кінець льодовикових періодів, а інший був пов’язаний з їхнім поверненням.

«Ми були вражені, виявивши такий чіткий відбиток різних орбітальних параметрів у кліматичних записах», — додав провідний автор дослідження Стівен Баркер (Stephen Barker), професор Кардіффського університету у Великобританії. «Досить важко повірити, що візерунок не бачили раніше».

Прогнози про зв’язок між орбітою Землі навколо Сонця та змінами льодовикових і міжльодовикових умов існують уже більше століття, але не були підтверджені реальними даними до середини 1970-х років. Відтоді вчені намагалися точно визначити, який орбітальний параметр є найважливішим для початку та кінця льодовикових циклів через труднощі датування кліматичних змін так далеко назад у часі.

Наукова група змогла подолати цю проблему, подивившись на форму кліматичних записів у часі. Це дало їм змогу визначити, як різні параметри поєднуються разом, щоб спричиняти спостережувані зміни клімату.

Автори виявили, що кожне зледеніння за останні 900 000 років відбувається за передбачуваною схемою. Ця природна закономірність — за відсутності викидів парникових газів людиною — свідчить про те, що зараз ми маємо перебувати в середині стабільного міжльодовикового періоду і що наступний льодовиковий період почнеться через багато тисячоліть у майбутньому, приблизно через 10 000 років.

«Знайдена нами закономірність така відтворювана, що ми змогли точно передбачити, коли настане кожен міжльодовиковий період за останні мільйони років або близько того, і скільки триватиме кожен», — сказав Баркер. «Це важливо, оскільки підтверджує, що природні цикли зміни клімату, які ми спостерігаємо на Землі протягом десятків тисяч років, є в основному передбачуваними, а не випадковими чи хаотичними». Ці відкриття становлять великий внесок у єдину теорію льодовикових циклів.

«І оскільки ми зараз живемо в міжльодовиковий період — який називається голоценом — ми також можемо дати початковий прогноз, коли наш клімат може повернутися до льодовикового стану», — сказав співавтор дослідження Хроніс Цедакіс (Chronis Tzedakis), професор Університетського коледжу Лондона.

«Але такий перехід до льодовикового стану через 10 000 років дуже малоймовірний, бо викиди вуглекислого газу в атмосферу, спричинені діяльністю людини, вже відвернули клімат від його природного курсу з довгостроковими наслідками в майбутньому», — додав співавтор дослідження Ґрегор Норр (Gregor Knorr) з Інституту Альфреда Веґенера Центру полярних і морських досліджень імені Гельмгольца.

Наукова група планує на підставі своїх висновків побудувати базову лінію природного клімату Землі на наступні 10 000―20 000 років через калібрування минулих змін. Завдяки аналізу кліматичних моделей дослідники сподіваються кількісно оцінити абсолютні наслідки антропогенної зміни клімату в далекому майбутньому.

«Тепер ми знаємо, що клімат значною мірою передбачуваний протягом цих тривалих часових масштабів, ми фактично можемо використовувати минулі зміни, щоб дізнатися про те, що може статися в майбутньому», — додав Баркер. «Це те, чого ми не могли зробити раніше з рівнем впевненості, який надає наш новий аналіз».

«Це життєво важливо для кращого усвідомлення рішень, які ми ухвалюємо зараз щодо викидів парникових газів, що визначатимуть майбутні зміни клімату».

За інф. з сайту www.eurekalert.org