Зоряне поле в сузір’ї Діви, показане на світлині (її автор Аді Ешфорд), на перший погляд нічим не примітне, окрім стрілки, що вказує на одну зі слабких зір. Але це не зоря! Об’єкт, відомий як 3C 273, — перший виявлений квазар. Його видима зоряна величина становить +12,9 і він є найяскравішим у видимому світлі в сімействі таких небесних тіл. Це надзвичайно яскраве ядро активної галактики, що живиться від надмасивної чорної діри і лежить від Землі на дивовижній відстані в 2443 мільйонів світлових років, віддаляючись від нас з швидкістю, яка становить 14,6 % від швидкості світла. Хоч як дивно, але ви можете побачити цей квазар у телескоп з 15-сантиметровим або більшим об’єктивом.
Досвідчені аматори астрономії знають, що прихід весни у Північній півкулі відкриває сезон спостережень галактик. Це пора року, коли можна упродовж ночей «мандрувати» сузір’ями Лева, Діви та Волосся Вероніки, де 20-сантиметровий телескоп (або більший) дасть вам змогу побачити сотні різноманітних небесних принад — галактик, занесених до різних каталогів, а також їхніх скупчень.
Хоча відстані до центрів цих галактичних конгломератів справді приголомшливі — 54 мільйони для скупчення в сузір’ї Діви і 320 мільйонів світлових років для скупчення у сузір’ї Волосся Вероніки — вони лежать від нас відносно близько як порівняти з об’єктом 3С 273, що міститься на зоряному небі в межах так званої Чаші Діви. Її окреслюють зорі епсилон, дельта, гамма, ета і бета Діви та бета Лева (Денебола).
Так звана Чаша Діви — це привабливий майданчик для тих, хто полюбляє «полювати» на галактики. Тут міститься десяток об’єктів каталогу Мессьє і десятки об’єктів каталогу NGC. Надзвичайно віддалений, але порівняно яскравий, квазар 3C 273 розташований на 4,7 градуси на північний захід від красивої подвійної зорі (γ) Діви, інакше відомої як Порріма (Porrima). Обабіч від 3C 273 лежать змінні зорі FW Діви (видима зоряна величина коливається в межах від +5,6 до +5,8) та 16 Діви (змінює блиск від +4,9 до +5,0). Графіка Аді Ешфорда. Фото з сайту https://astronomynow.com.
Об’єкт 3C 273, названий так, бо є 273-м у Третьому Кембриджському каталозі радіоджерел, опублікованому в 1959 році, спершу ототожнювали з невідомим тілом зоряної природи, видима зоряна величина якого становить +12,9. Водночас червоне зміщення (йдеться про зміщення ліній в червону ділянку спектра — Ред.) z = 0,158 вказувало на те, що 3C 273 міститься набагато далі, ніж скупчення галактик в Діві чи Волоссях Вероніки.
Видима зоряна величина +12,9 на відстані 2443 мільйони світлових років однозначно свідчить: квазар має неймовірно високу світність. І справді, 3C 273 такий яскравий, що принаймні у видимому світлі він дає у 4 000 000 000 000 разів більше світла, ніж Сонце. Нині відомо, що квазари — це надзвичайно яскраві активні ядра галактик (active galactic nucleus, AGN), які живиться від надмасивної чорної діри. Хоча вже відомо багато квазарів, але 3С 273 залишається найяскравішим квазізоряним об’єктом на оптичних довжинах хвиль.
Пошук та ототожнення 3C 273
Зважаючи на те, що цей квазар трохи яскравіший за +13m, він є досяжною мішенню для 15-см і більше телескопів. Найпростіший спосіб знайти 3C 273 — скористатися комп’ютеризованим телескопом з функцією GoTo (автоматичне наведення на об’єкт із встановленого в пам’яті комп’ютера переліку небесних тіл та їхніх координат — Ред.) або телескопом, обладнаним координатними кругами. Його координати J2000 α = 12h29,1m, δ = + 02°03′ (α = 12h30,1m, δ = + 01°57′, J2019.2). Проте, коли навіть комп’ютеризоване монтування телескопа автоматично приведе вас до потрібного місця, 3C 273 не відрізняється від слабких зір переднього плану, тому вам все одно потрібна докладна пошукова мапа, яку показано нижче.
На цій докладній мапі малого поля для 3C 273 показана ділянка неба лише у п’ять кутових градусів з квазаром у центрі й зорями поля до видимої зоряної величини +13. Діаметр кола, показаного на мапі, становить один градус. Таке поле зору має типовий окуляр зі збільшенням від 45 до 50×. Зорі FW і 16 Діви, які було показано на мапі широкого поля, показані й тут, щоб дати вам відчуття масштабу. Північний полюс світу вгорі, а точка сходу — ліворуч. Графіка Аді Ешфорда. Фото з сайту https://astronomynow.com.
Оскільки 3C 273 лежить не далеко від небесного екватора, то його однаково видно як з північної, так і з південної півкуль Землі. Цей квазар на початку березня проходить на висоті 38° над південним горизонтом у ранкові години для спостерігача в центрі Британських островів (з території України найвище над горизонтом 3C 273 є близько першої години ночі — Ред.), але наприкінці березня він кульмінує близько другої години ночі (в Україні опівночі). Зверніть увагу на фазу Місяця, краще виконувати пошуки 3C 273 в час, коли місяця на небі немає (новий Місяць, ще не зійшов, або вже зайшов).
Коли ви знайдете на небі місце, де лежить ця точка світла, згадайте, що 3C 273 є надзвичайно яскравим ядром галактики, в якому міститься надмасивна чорна діра. Він віддаляється від нас зі швидкістю, що відповідає 14,6 % швидкості світла і лежить у 45 разів далі, ніж центр скупчення галактик в сузір’ї Діви. Цілком можливо, що 3C 273 — найвіддаленіший небесний об’єкт, який ви коли-небудь побачите в телескоп зі скромним об’єктивом.
За інф. з сайту https://astronomynow.com
