Нам важко нині уявити, що колись люди не мали годинників щоб визначати час, чи, наприклад, компасів для орієнтування на місцевості. Хоча й про компаси вже мало хто згадує, маючи можливість визначати своє місце перебування на місцевості з допомогою GPS (Global Positioning System, Система глобального позиціонування). Однак людство користується технічними засобами для вимірювання часу і орієнтації у просторі порівняно недавно: впродовж значно більшого періоду свого існування наша цивілізація використовувала для таких потреб природні явища і процеси. Мабуть найзручнішим, а тому й дуже поширеним, засобом для цієї мети було зоряне небо і небесні світила. Вони з давніх-давен слугували нашим пращурам і годинником, і компасом.

Основну, найвиразнішу, частину сузір’я знайти легко. Яскраві зорі Кассіопеї «малюють» на небі чи то перевернуту догори ногами й розтягнуту літеру М нашої абетки, чи то латинську W. Її варто шукати в околицях північного полюса світу, бо сузір’я Кассіопеї належить до тих, що в наших краях (в Україні) упродовж року не заходить за горизонт. Під час пошуків пам’ятайте — вигляд зоряного неба внаслідок обертання небесної сфери змінюється, а тому Кассіопея також змінює своє положення відносно горизонту. Для прикладу такі зміни для 15 березня поточного року показано на малюнку, наведеному нижче.