2023 року астрономічні обставини (найважливіша — відсутність яскравого світла Місяця) напрочуд сприятливі для спостережень метеорів з потоку Ґемініди. Як у ніч з 13 на 14, так і в ніч з 14 на 15 грудня Місяця на зоряному небі не буде (він сходить вдень і заходить за обрій через 40 хв після Сонця).

Тож, якщо пощастить з погодою (це ще один суттєвий фактор для астрономічних спостережень), тобто буде ясне небо, всі небайдужі до небесних явищ матимуть насолоду бачити повільні, яскраві та рясні метеори. Фахівці вважають, що Ґемініди — це найсильніший метеорний потік року, коли за оптимальних умов спостереження видно до 120 метеорів на годину.

Побачив світ ЗНАК 2024 (зоряне небо й астрономічний календар на 2024 рік). Це настінний перекидний календар (формат А3) астрономічних явищ і видимості планет на кожен місяць, а також мапа, що показує вигляд зоряного неба на середину календарного місяця о 21 (22) годині київського (літнього) часу на широті Києва. Його призначено всім, хто цікавиться зоряним небом.

Інформацію для календаря зібрав Іван Крячко, упорядкування і верстку виконав видавничий центр «Наше небо».

У 2023 р. ніч максимуму метеорного потоку Леоніди припадає з 17 на 18 листопада. За прогнозами фахівців, які вивчають метеори, найбільшу кількість «зір, що падають з неба» слід очікувати 18 листопада о 5 год 33 хв за Всесвітнім часом (о 7 год 33 хв за київським часом). Тож найкращий час для спостережень — ранкові години цього дня. Проте, спостереження можна розпочинати пізнього вечора чи вже ночі 17 листопада, коли над обрієм з’явиться голова небесного Лева.

З початку квітня поточного року й майже до середини останньої декади місяця планету Меркурій можна бачити звечора в західній ділянці неба. Це найкраща вечірня видимість найближчої до Сонця планети цього року.

Першого квітня о 20 год 30 хв літнього київського часу висота Меркурія над обрієм становить 3,5 кутових градусів. Це дуже низько, але видима зоряна величина планети дорівнює -1,1, тобто вона буде майже такою яскравою, як і Сиріус — найяскравіша зоря на небі Землі. Отже, у перший день квітня Меркурій можна пробувати знайти на вечірньому небі з 20 години до 20 год 45 хв київського літнього часу. Це часові межі для спостерігача, що перебуває на широті Києва.

Минуло півроку відтоді, як на зоряному небі можна було спостерігати одночасно сім планет Сонячної системи. Тепер природа повторює наприкінці року нам схожу картину.

В астрономії, як і в житті, є другий шанс — так вважає популяризатор астрономії і вправний спостерігач зоряного неба Боб Кінґ (Bob King), розповідаючи в замітці «All Eight Planets Line Up ... Again!» на сайті Sky & Telescope про зимове шикування планет Сонячної системи. Можна погоджуватися чи не погоджуватися щодо «другого шансу», але одночасно побачити на зоряному небі одразу сім планети, справді, випадає вдруге в цьому році.