news 02 11 24 1v

Якщо у Всесвіті існують інопланетні цивілізації, деякі з них можуть бути надрозвиненими. Такими продвинутими, що вони можуть розривати планети на частини та створювати величезні оболонки навколо зорі, щоб захопити всю її енергію. Ці сфери Дайсона мають бути помітні за допомогою сучасних телескопів. Час від часу астрономи знаходять об’єкт, що нагадує таку інопланетну мегаструктуру, але поки що всі вони виявилися природними тілами. Наскільки ми можемо сказати, сфер Дайсона досі не виявлено.

І якщо ви подумаєте про це, побудова сфери Дайсона є космічним фіналом капіталістичної антиутопії. В безкінечному прагненні захопити й спожити всю останню частинку енергії ваша цивілізація розриває світи на частини, пересуваючи небо й землю, щоб створити орбітально нестабільний двигун, непридатний для життя. Якщо ви можете подолати світлові роки та трансформувати планети, чому б просто не перемістити планети та супутники, схожі на Землю, у зону проживання зорі та отримати гарне скупчення зручних планет для життя? Якщо така зоряно-панкова цивілізація існує, чи зможуть астрономи її виявити? Це питання лежить в основі дослідження, результати якого оприлюднено в статті на сайті arXiv.

news 28 10 24 1v

Ця ідея справді дуже захоплива. Подорож на Марс вимагатиме великої кількості повітря, води та інших ресурсів для підтримки людського життя, але також піддаватиме мандрівників впливу шкідливого рівня радіації. Дивовижне рішення запропоновано в новій статті, нещодавно опублікованій дослідниками з України. Вони припускають, що астероїди, які подорожують відносно близько до Землі, Марса і навіть Венери, можна використати для стрибків між планетами. В будь-якому разі ці тіла вже здійснюють подорож, тому, можливо, космос уже пропонує рішення для міжпланетних подорожей.

Міжнародна група астрономів використала космічний телескоп NASA/ESA/CSA Джеймса Вебба, щоб виявити першу багату популяцію кандидатів у коричневі карлики за межами Молочного Шляху в зоряному скупченні NGC 602.

news 25 10 24 v

Біля околиць Малої Магелланової Хмари, галактики-супутника Молочного Шляху, приблизно за 200 000 світлових років від Землі, лежить молоде зоряне скупчення NGC 602. Місцеве середовище цього скупчення є близьким аналогом того, що існувало в ранньому Всесвіті, з дуже низькою поширеністю елементів, важчих за водень і гелій.

Існування темних хмар щільного пилу й той факт, що скупчення багате іонізованим газом, також свідчить про наявність поточних процесів утворення зір. Разом із пов’язаною з ним областю HII N90 (вона містить хмари іонізованого атомарного водню), це скупчення дає цінну можливість вивчити сценарії утворення зір за умов, які різко відрізняються від тих, що відбуваються в околі Сонця.

news 21 10 24 1v

15 жовтня 2024 року космічна місія Європейського космічного агентства (European Space Agency, ESA) «Евклід» (Euclid) показала перший фрагмент своєї великої мапи Всесвіту, на якій зображені мільйони зір і галактик.

Цей перший фрагмент мапи, який є величезним мозаїчним зображенням з 208 гігапікселів, представили на Міжнародному астронавтичному конгресі в Мілані (Італія) генеральний директор ESA Йозеф Ашбахер (Josef Aschbacher) і директором з науки Керол Манделл (Carole Mundell).

news 12 10 24 1За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST) NASA/ESA астрономи спостерігали за зростанням галактики «навиворіт» у ранньому Всесвіті — лише через 700 мільйонів років після Великого Вибуху.

Ця галактика у сто разів менша, ніж Молочний Шлях, але напрочуд зріла для такого раннього розвитку Всесвіту. Подібно до великого міста, ця галактика має у центральній частині багато зір, але їх менше в галактичних «передмістях». І, як велике місто, ця галактика починає розростатися, прискорюючи утворення зір на околицях.

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.