10 травня 2024 р. люди по всій Північній Америці спостерігали рідкісне небесне явище: полярне сяйво, яке було видно від Східного узбережжя до півдня Сполучених Штатів. Спостереження полярного сяйва (також відомого як Aurora Borealis) збіглося з найсильнішою геомагнітною бурею з 2003 року та 27-м найсильнішим сонячним спалахом, який коли-небудь реєстрували науковці. Це спричинило появу яскравої картини, яку бачили жителі всієї Північної Америки, але прояви бурі також було виявлено деякими підводними датчиками Канадської океанічної мережі (Ocean Networks Canada, ONC) на глибині майже трьох кілометрів.
Канадська океанічна мережа, створення якої ініціював Університет Вікторії (University of Victoria, UVic) за підтримки уряду Канади, є одним із головних дослідницьких закладів країни. Її складають кабельні обсерваторії вздовж Тихого, Атлантичного та Арктичного узбережжя Канади і Південного океану, що забезпечують постійне живлення та Інтернет для наукових інструментів, камер і понад 12 000 океанічних датчиків. Згідно із заявою, опублікованою 15 травня, інструментальні платформи ONC на західному та східному узбережжі Канади зафіксували тимчасове спотворення магнітного поля Землі в океані на глибині до 2,7 км.
Мапа інфраструктури Канадської океанічної мережі (Ocean Networks Canada, ONC). Ця наукова установа керує провідними світовими обсерваторіями в глибоководному океані, прибережних водах і на суші Тихого, Атлантичного та Арктичного узбережжя Канади і Південного океану. Авторські права на зображення: UVic/ONC. Фото з сайту www.universetoday.com.
Збурення спричинили рух стрілок компасів, які ONC використовує для орієнтації своїх інструментів Акустичний доплерівський профілограф швидкості течії (Acoustic Doppler Current Profilers, ADCP), що вимірюють океанські течії. Найсильніший магнітний зсув виявила кабельна обсерваторія ONC NEPTUNE біля узбережжя острова Ванкувер. Стрілка компаса, що належить цій обсерваторії, на глибині 25 метрів у протоці Фолґера коливалась в діапазоні від +30 до -30 градусів. Ці магнітні збурення було виявлено під час перевірок контролю якості даних, які ONC регулярно виконує, щоб переконатися, що їхні датчики працюють.
Спеціаліст з даних ONC Алекс Слонімер (Alex Slonimer) завершував щоденну перевірку на порталі даних Ocean 3.0 наприкінці березня, коли вперше помітив аномалію. Набагато сильніша геомагнітна буря минулого тижня дала змогу підтвердити спостереження. Слонімер помітив, що піки напрямків компаса тісно пов’язані з піками видимої активності полярного сяйва. «Я перевірив, чи був це потенційно землетрус, але це не мало сенсу, бо зміни в даних тривали занадто довго й одночасно в різних місцях», — сказав Слонімер у повідомленні UVic News. «Потім я перевірив, чи був це сонячний спалах, оскільки Сонце нещодавно було активним».
Професор Джастін Альберт (Justin Albert) з кафедри фізики та астрономії UVic вітає цю новину та бачить великий потенціал для підводного виявлення проявів сонячної активності:
«Наступні два роки будуть піком 11-річного сонячного циклу. Після десятиліття відносно слабких полярних сяйв, явища, схожі на ті, що трапилися в десятих числах травня, ймовірно, почастішають протягом наступних кількох років, хоча змінність Сонця унеможливлює точне передбачення таких подій. Мережа ONC може надати дуже корисне додаткове вікно для вивчення впливу сонячної активності на магнітне поле Землі».
За інф. з сайту www.universetoday.com
