Група астрономів знайшла те, що, здається, раніше не було виявлено: населення «прихованих» галактик, які можуть кинути виклик наявним моделям еволюції галактик. У разі підтвердження відкриття, наявність таких галактики буде суперечить поточному науковому розумінню розвитку та розподілу галактик. Воно також може дати змогу розгадати енергетичну таємницю, зважаючи на відсутнє інфрачервоне випромінювання в так званому енергетичному балансі Всесвіту. Це фактично доповнить наше розуміння випромінювання енергії на більших довжинах хвиль.
Дослідники, якими керували науковці з лабораторії Резерфорда — Епплтона Ради науково-технічних закладів (Science and Technology Facilities Council the Rutherford Appleton Laboratory) та Імперського коледжу Лондона, створили найглибше зображення Всесвіту в далекому інфрачервоному діапазоні електромагнітного спектра. Вони використали дані спостережень космічної обсерваторії «Гершель» (Herschel Space Observatory), щоб виявити можливі докази наявності прихованих галактик серед майже 2000 відкритих віддалених галактик. Головний автор дослідження, доктор Кріс Пірсон (Chris Pearson), пояснив: ця робота підштовхнула наукові здобутки за даними космічної обсерваторії «Гершель» до межі можливостей, потенційно виявивши нову популяцію галактик, що утворює найслабше спостережуване світлу у Всесвіті.
Зображення поля галактик, отримане за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба. Авторські права на зображення: Європейське космічне агентство. Фото з сайту www.universetoday.com.
Наукова група досягла цього прориву, зібравши 141 зображення від інструменту SPIRE на облавку космічної обсерваторії «Гершель» Європейського космічного агентства, яка працювала з 2009 по 2013 роки. Отримане зображення стало найглибшим зображенням неба в далекому інфрачервоному діапазоні, яке астрономии коли-небудь створювали (вп’ятеро глибше, ніж будь-які попередні спостереження «Гершеля», і принаймні вдвічі глибше, ніж в будь-якій іншій ділянці спектра, в якій спостерігав телескоп). Цей метод дав змогу астрономам ідентифікувати найбільш запилені галактики, де переважно відбувається зореутворення. Метод також уможливив виконати аналіз того, як кількість галактик змінюється в залежності від яскравості. Це дало змогу науковцям розрахувати внесок кожної галактики в загальний енергетичний баланс Всесвіту.
Космічна обсерваторія «Гершель» (Herschel Space Observatory). Авторські права на зображення: Pline. Фото з сайту www.universetoday.com.
Неймовірна глибина зображення призвела до того, що галактики злилися й стали нерозрізненими, що спонукало аспіранта Массачусетського технологічного інституту Томаса Варніша (Thomas Varnish) застосувати методи статистичного аналізу до ділянок, які були найбільш розмитими. Він виявив можливі докази раніше невідомих слабких галактик, прихованих у розмитому зображенні, які звичайний аналіз не міг виявити. У разі підтвердження ці галактики кинуть фундаментальний виклик усім наявним моделям, що визначають кількість галактик та описують їхню еволюцію.
Тепер потрібні подальші дослідження, щоб підтвердити нову групу галактик за допомогою інших телескопів та отримати більше інформації про ці слабкі об’єкти. Доктор Пірсон зауважив, що звичайні телескопи відкривають лише половину історії Всесвіту, оскільки багато світла зір поглинає пил і повторно випромінює у вигляді інфрачервоного випромінювання. Попри те, що архівні дані космічної обсерваторії «Гершель» цінні через десять років після завершення місії, доктор Клементс (Clements) підкреслив: подальше дослідження за допомогою місії PRIMA (1,8-метровий інфрачервоний телескоп, який NASA за підтримки консорціуму Великобританії розглядає як один із варіантів для запуску в майбутньому) дасть змогу усунути прогалини в спостережних даних від наявних телескопів та внести ясність у дискусію.
За інф. з сайту www.universetoday.com
