У рамках програми «Чикаґо-Карнеґі Габбл» (Chicago-Carnegie Hubble Program) астрономи, які використовують космічний телескоп Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA, виконали нові вимірювання сталої Габбла. Їхні результати узгоджуються з сучасною стандартною моделлю Лямбда-холодної темної матерії (Lambda cold dark matter, ΛCDM) без потреби додаткових нових фізичних даних.

«Нові дані свідчать про те, що наша Стандартна модель Всесвіту витримує випробування», — сказала професор Венді Фрідман (Wendy Freedman) з Чиказького університету. «Це не означає, що в майбутньому ми не знайдемо речей, які суперечать цій моделі, але натепер стала Габбла, здається, не є такою».

Пошук життя на інших планетах потребує методу просіювання хімії їхніх атмосфер. Якби інший вид спостерігав за Землею в пошуках життя, він би шукав «потрібну» хімію в атмосфері. Це включає пошук кисню, оскільки він виникає через фотосинтез у рослин та діяльність деяких бактерій. Отже, головним є пошук залежних від життя хімічних «сигналів» на екзопланетах.

Бетельгейзе — одна з найвідоміших зір на нічному небі. Вона міститься приблизно за 640 світлових років від Землі в сузір՚ї Оріона. Це червоний надгігант, що наближається до кінця свого життя й приречений вибухнути як наднова. Зараз він у понад 700 разів більший за Сонце і зацікавив астрономів своєю непередбачуваною яскравістю. Наприкінці 2019 року його яскравість різко потьмяніла. Це спричинило появу припущення, що зоря може бути на межі вибуху. Хоча за цю подію «взяла відповідальність» масивна пилова хмара, яка тимчасово блокувала світло зорі, подія підкреслила, якою нестабільною насправді є ця зоря, що вмирає.

Відкриття спіральної галактики з перемичкою у Всесвіті, якому лише кілька мільярдів років, свідчить про те, що галактики формувалися та еволюціонували набагато швидше, ніж припускають сучасні теорії.

Ще одна напрочуд розвинена рання галактика додає ще більше викликів нашим уявленням про те, як — і як швидко — можуть формуватися галактики.

Галактики в найдавніші епохи Всесвіту колись астрономи вважали кошлатими, турбулентними скупченнями зір з мало організованою структурою. Але потім астрономи за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба виявили спіральну структуру в раніші епохи, ніж вони вважали, причому спіралі помітили лише через 2 мільярди років після Великого Вибуху. Тепер наступний етап галактичної еволюції виявлено в аналогічно ранні часи — відкрито спіральну галактику з перемичкою.

«Поява таких структур проливає нове світло на типи математичних об’єктів, з яких побудована природа».

Вчені зробили найточніші на сьогодні передбачення щодо невловимих просторово-часових збурень, які виникають, коли дві чорні діри пролітають близько одна до одної.

Нові результати, опубліковані в середу (14 травня) в журналі Nature, показують: абстрактні математичні концепції з теоретичної фізики мають практичне застосування в моделюванні просторово-часових брижів. Це прокладає шлях до більш точних моделей для інтерпретації даних спостережень.