Блог «Ми і Всесвіт» вміщує ЗНАК 0516 — календар астрономічних явищ, видимості планет, а також мапу, що показує вигляд зоряного неба 15 травня 2016 р. о 22 годині київського літнього часу на широті Києва.

Eta Aquarids 5 05 16 1Метеорний потік h-Аквариди має щороку період активності з першого по восьме травня. Максимум потоку припадає на ніч з 4 по 5 травня. В Україні метеори з цього потоку найкраще спостерігати перед світанком 5 травня. Це пов’язано з тим, що сузір’я Водолія, де лежить радіант h-Акварид, сходить у досвітній час. Зважаючи на це, для спостережень метеорів треба обирати місце з максимально відкритим горизонтом (поблизу нього не мають бути високі дерева чи будинки). Ще одна порада — небо має бути якомога темнішим. Тобто місце спостережень варто обирати якомога далі від яскравих вуличних вогнів та інших засвіток зоряного неба.

MercuriiДруга половина квітня 2016 року ― сприятливий період для спостережень Меркурія на зоряному небі.

До кінця квітня Меркурій видно раннім вечором у західній ділянці неба невдовзі після того, як за видноколом зникне Сонце. Планету можна спостерігати неозброєним оком, тобто без допомоги оптичних інструментів, відносно низько (трохи більше 10 кутових градусів) над обрієм упродовж однієї години в середині місяця. Наприкінці місяця її буде видно упродовж десяти хвилин майже на видноколі (кілька кутових градусів над горизонтом). Ці умови спостережень Меркурія ілюструють світлини подані нижче.

Не варто сприймати слово «опозиція» в його політичному забарвленні, коли йдеться про планету Сатурн. Що б не говорили астрологи — шарлатани, які дурять неосвічених людей, прикриваючись начебто наукою, — «особливі» розміщення планет на зоряному небі не впливають на наше з вами життя.

Серпень, для всіх зачарованих зоряним небом, — місяць особливий. У серпні з неба «падає» багато «зір». Маю на увазі, звісно, метеори й найвідоміший їх потік — Персеїди. Нагадаю, що до звичайних зір метеори не належать — це явище викликають дрібні пилинки, залишки від комети Свіфта—Туттля, які потрапляють в атмосферу Землі й внаслідок «тертя об повітря» в ній «згорають».

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.