Друга половина квітня 2016 року ― сприятливий період для спостережень Меркурія на зоряному небі.

До кінця квітня Меркурій видно раннім вечором у західній ділянці неба невдовзі після того, як за видноколом зникне Сонце. Планету можна спостерігати неозброєним оком, тобто без допомоги оптичних інструментів, відносно низько (трохи більше 10 кутових градусів) над обрієм упродовж однієї години в середині місяця. Наприкінці місяця її буде видно упродовж десяти хвилин майже на видноколі (кілька кутових градусів над горизонтом). Ці умови спостережень Меркурія ілюструють світлини подані нижче.

Не варто сприймати слово «опозиція» в його політичному забарвленні, коли йдеться про планету Сатурн. Що б не говорили астрологи — шарлатани, які дурять неосвічених людей, прикриваючись начебто наукою, — «особливі» розміщення планет на зоряному небі не впливають на наше з вами життя.

Серпень, для всіх зачарованих зоряним небом, — місяць особливий. У серпні з неба «падає» багато «зір». Маю на увазі, звісно, метеори й найвідоміший їх потік — Персеїди. Нагадаю, що до звичайних зір метеори не належать — це явище викликають дрібні пилинки, залишки від комети Свіфта—Туттля, які потрапляють в атмосферу Землі й внаслідок «тертя об повітря» в ній «згорають».

Сузір’я Великої Ведмедиці в Україні ніколи не заходить за обрій, а тому його можна спостерігати в будь-яку пору року.Що для цього потрібно? Ясне, безхмарне небо і, наприклад, вечірній час.

Нам важко нині уявити, що колись люди не мали годинників щоб визначати час, чи, наприклад, компасів для орієнтування на місцевості. Хоча й про компаси вже мало хто згадує, маючи можливість визначати своє місце перебування на місцевості з допомогою GPS (Global Positioning System, Система глобального позиціонування). Однак людство користується технічними засобами для вимірювання часу і орієнтації у просторі порівняно недавно: впродовж значно більшого періоду свого існування наша цивілізація використовувала для таких потреб природні явища і процеси. Мабуть найзручнішим, а тому й дуже поширеним, засобом для цієї мети було зоряне небо і небесні світила. Вони з давніх-давен слугували нашим пращурам і годинником, і компасом.