Метеори з потоків Леоніди та Альфа Однорога: коли, де і як спостерігати в 2019 році?

Два метеорних потоки, Леоніди та Альфа Однорога, досягають максимуму наприкінці другої й початку третьої декад листопада поточного року. Зрозуміло: ніч, коли з неба «падає» найбільша кількість «зір», — це найкращий час для їх спостережень. Далі в замітці коротко йдеться про те, коли, де і як спостерігати метеори вказаних потоків.

Leonidy 2019 1Метеор з потоку Леоніди на київському зоряному небі 18 листопад 2018 р. На світлині також добре видно фігуру Оріона, голову Бика (сузір’я Тельця) та найяскравішу зорю на небі Землі — Сиріус. Південна околиця Києва, край поля поблизу Національного музею народної архітектури та побуту України. Автор фото Богдан Боровик.

Максимум дії метеорного потоку Леоніди припадає в ніч з 17 на 18 листопада 2019 р. Оскільки наша планета підставляє своє «обличчя» в бік хмари метеороїдів (пилинки, що викликають явище метеора в атмосфері Землі) в ранкові години, то найкращий час «полювання» на Леоніди — удосвіта 18 листопада.

Ми, проте, рекомендуємо розпочинати спостереження з опівночі. У вас буде змога без поспіху оглянути зоряне небо, а воно в цю пізню осінню пору особливо красиве, й зорієнтуватися щодо можливостей спостерігати метеори в обраному вами місці.

Leonidy 2019 2

Вигляд зоряного неба 18 листопада 2019 р. в 0 годин київського часу на широті Києва. На малюнку показано положення радіанта метеорного потоку Леоніди. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію «Stellarium».

Цьогорічний максимум Леонід припадає на ніч, коли в небі буде доволі яскравий Місяць (15 листопада — перша чверть). Світло Місяця суттєва завада для спостережень метеорів. Позбутися його неможливо, але, щоб покращити спостереження, знайдіть місце, де Місяць перебуває в затінку (дерева, пагорб, якась споруда). У будь-якому разі під час спостережень метеорів дивіться в ту ділянку неба, де Місяця немає. Також варто обрати місце спостережень без яскравих вогнів, краще якомога далі від населених пунктів. Шанс побачити яскраві метеори обов’язково буде!

Звісно, усіх цікавить — скільки їх буде? У безмісячну ніч, зазвичай, вдається побачити 10 — 15 метеорів на годину. Щодо цього року, то все залежатиме від того, яким прозорим і темним буде небо в місці ваших спостережень.

Метеори потоку Леоніди породжені залишками речовини комети 55P/Темпеля — Туттля. Якраз орбіту цієї комети в листопаді щороку перетинає Земля. Комета кожні 33 роки наближається до Сонця й викидає при цьому багато нового «сміття». Саме тому з періодом приблизно в 33 роки трапляються метеорні дощі від цього потоку, коли упродовж години можна побачити понад 100 тисяч метеорів. Останнє таке «шоу» було 2001 року.

Метеорний дощ від потоку Леонід чекати ще понад 10 років, а от цьогорічний потік Альфа Однорога в ніч з 21 на 22 листопада може випасти «дощем» з понад 400 метеорів на годину. Щоправда такий дощ, за оцінками науковців, триватиме упродовж 15 — 40 хвилин! Це пояснюють тим, що невідома комета (ймовірно з періодом близько 500 років) залишила вздовж своєї орбіти смугу пилинок завширшки 55 000 кілометрів. За космічними масштабами це дуже мало — не набагато більше відстані від центра Землі до геостаціонарного штучного супутника (близько 36 000 км від поверхні нашої планети).

Alpha Monocerotids 2019Вигляд зоряного неба 22 листопада 2019 р. о 6 годині київського часу на широті Києва. На малюнку показано положення радіанта метеорного потоку Альфа Однорога. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію «Stellarium».

У цю ніч на небі також буде Місяць, але не такий яскравий, як 18 листопада. Тож має заважати менше. Боб Кінґ на сторінках SKY&telescope радить вийти спостерігати метеори потоку Альфа Однорога не пізніше 4 год 15 хв за всесвітнім часом 22 листопада. За київським часом це буде 6 година 15 хвилин.

Гарної погоди, ясного неба й вдалих спостережень!

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.