У новому десятирічному огляді Національної академії наук, інженерії та медицини визначено наукові пріоритети та можливості, а також викладено рекомендації щодо фінансування для максимального розвитку планетології, астробіології та планетарного захисту в найближчі 10 років.

Рекомендації координаційного комітету, що знайшли відображення в десятирічному огляді, спираються на побажання й думки наукової спільноти. Комітет взяв до уваги поради, які надали шість груп експертів, були оприлюднені в сотнях білих статей, висловлені запрошеними доповідачами, консультативними групами та під час конференцій професійних товариств, а також узагальнив вимоги від різних груп розробників космічних місій.

Дуги плазми, що звисають над Сонцем, насправді можуть бути зморшками у величезній завісі плазми.

Однією з найразючіших особливостей Сонця є його корональні петлі (coronal loops) — розжарені структури гарячої плазми. Вони піднімаються на тисячі кілометрів над магнітно активними ділянками Сонця й утворюють структури, схожі на викривлені чи заплутані нитки.

Але зовнішність може бути оманливою. Тепер група геліофізиків говорить про те, що ці знакові структури насправді можуть бути зовсім не петлями. Це, можливо, ілюзія, яка для спостерігача виникає у складнішій структурі — магнітному аркуші або завісі, витягнутій і зім’ятій. Науковці назвали це корональною завісою (coronal veil). Вони вважають, що яскраві корональні петлі з’являються там, де завіса зморшкувата, і промінь зору спостерігача проходить через більшу її частину.

Триває робота зі створення трьох підводних обсерваторій з детекторами нейтрино. Те, що здається дуже складним і ризикованим проєктом, має принести вагомі результати.

Здавна астрономія використовувала світло для вивчення небесних об’єктів. Але фотони — не єдині частинки, які досягають Землі. Нейтрино також є потужним інструментом для вивчення Всесвіту, особливо його «глибоких» районів, бо вони майже не взаємодіють з речовиною й тому приходять до нас з віддалених куточків космосу.

Згідно з сучасними космологічними моделями, Всесвіт почався з Великого Вибуху приблизно 13,8 мільярдів років тому.

На початку існування Всесвіт мав вигляд непрозорої хмари гарячої плазми, що перешкоджає утворенню атомів. Приблизно через 380 000 років він охолодився до температури 3000 градусів за шкалою Кельвіна, що спричинило перетворення великої частини енергії, вивільненої Великим Вибухом, у випромінювання. Його тепер астрономи спостерігають як космічне мікрохвильове фонове випромінювання (Cosmic Microwave Background, CMB). Уперше це «реліктове» випромінювання зареєстрували в 1960-х роках.

Концепція унікальної місії, що отримала назву «Міжзоряний зонд» (Interstellar Probe). Він міг би вирушити за межі Сонячної системи, щоб досліджувати її довкілля.

Захоплива місія, яка триватиме упродовж найближчого півстоліття освоєння космосу, може початися в наступне десятиліття. Дослідники з Лабораторії прикладної фізики (Applied Physics Laboratory, APL) Університету Джона Гопкінса оприлюднили офіційну пропозицію щодо Міжзоряного зонда (Interstellar Probe), який має стартувати із Землі й згодом вийти за межі Сонячної системи, на з’їзді Американського геофізичного союзу, що відбулася в Новому Орлеані, штат Луїзіана, наприкінці 2021 року. Місія дасть змогу отримати нову інформацію про довкілля поблизу Сонця.