Solar Probe Plus 1Мрії збуваються! Майже 60 років (з початку космічної ери) науковці мріють про космічну місію до околиць Сонця. Нині NASA упевнено наближається до цієї мети. У середині липня 2016 р. агентство оголосило, що підготовка місії «Сонячний зонд +» (Solar Probe Plus) перейшла на етап «випереджального розвитку» перед її початком у 2018 році. Космічний апарат створюють в Лабораторії прикладної фізики університету Джона Гопкінса (Балтимор, штат Меріленд).

Після запуску Solar Probe Plus матиме попереду кілька захопливих років, зокрема не менше семи (!) обльотів Венери й сміливе занурення в корону, або зовнішню атмосферу Сонця. Ось деякі подробиці цієї місії:

Hitomi 1Рентгенівські знімки, зроблені на вимогу лікаря, бачила кожна доросла людина. Не всі, щоправда, розуміють в який спосіб вдається отримати ці «фотки», хоча й вивчали в шкільному курсі фізики тему про рентгенівські промені. До слова, серед першовідкривачів цих променів був українець Іван Пулюй.

Рентгенівське випромінювання використовують не лише для цілей медицини. Для науковців воно є одним з носіїв інформації про довкілля. З середини минулого століття, коли з’явилася можливість з допомогою ракет піднімати рентгенівські телескопи високо над поверхнею Землі, астрономи реєструють його від різноманітних небесних об’єктів і процесів, що відбуваються в космічному просторі.

Juno 1Автоматична міжпланетна станція «Юнона» (Juno) вийшла на орбіту Юпітера 5 липня 2016 р. близько сьомої години за київським літнім часом. Ця подія стала фінальною для першого етапу космічної місії Юнони (політ від Землі до Юпітера) і початком наступного ― дослідження протягом двох років найбільшої планети Сонячної системи.

Одразу варто зазначити, що «Юнона» ― не перший космічний апарат на орбіті Юпітера. Протягом 1995—2003 років біля планети працював зонд «Ґалілео».

Дуже тьмяні небесні об’єкти на тлі яскравих спостерігати дуже важко, а часто взагалі неможливо. Суть цієї проблеми зрозуміла з такого порівняння: побачити полум’я свічки, що горить поряд з яскравим електричним ліхтарем, людина не в змозі.

Астероїд не страшніший за вовка. Можливо хтось зауважить, що не варто порівнювати небесне тіло й земного звіра, але багатьом стає страшно, коли йдеться про напад вовків чи падіння на Землю астероїдів. У першому випадку страшно за людину, на яку напав звір, а в другому — за людство, на планету якого упав астероїд. Пояснення загрози від хижих тварин залишимо зоологам й іншим біологам, а от про астероїдну небезпеку далі докладніше.

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.