Земля добігає останні кілометри, щоб замкнути вкотре еліпс своєї орбіти довкола Сонця і зробити 2020 рік за григоріанським календарем історією. Хоча рік був складним через пандемію коронавірусу (більшість астрономічних обсерваторій на деякий час припиняли спостереження), але наука про зоряне небо здобула нові знання, збагатилася новими інструментами і, на жаль, зазнала втрат. Нижче дуже коротко (але із посиланням на докладніший матеріал) ідеться про найважливіші, як на наш погляд, досягнення астрономії в 2020 році, про нові телескопи й космічні астрономічні місії, а також про людей, які пішли у зоряну вічність в цьому році. Матеріал підготовлено за публікаціями в розділах «Новини» на Українському астрономічному порталі, інтернет-журналі «Наше небо» та сайті «Астроосвіта».

Наукова група «галактичних археологів» з Австралії на початку листопада 2020 р. оприлюднила найбільший набір даних, коли-небудь зібраних, про хімічний склад зір. Він містить інформацію про 600 000 зір. Ці нові дані допоможуть астрономам вирішити багато питань про структуру та еволюцію Молочного Шляху, розгадати загадки утворення зір, збагачення хімічними речовинами зір та міжзоряного середовища, міграцію зір та злиття галактик.

Європейське космічне агентство розпочало місію «Ґайя» (Gaia) у 2013 р. Загальною мета місії — розкрити історію Молочного Шляху, склавши мапу позицій (визначити координати — Ред.) та швидкостей одного мільярда зір. Результат має чимось нагадувати фільм, що демонструє минуле та майбутнє нашої галактики.

У 2015 році почалося будівництво нового приймача під назвою Спектроскопічний прилад темної енергії (Dark Energy Spectroscopic Instrument, DESI). Цього року за його допомогою астрономи розпочнуть п’ятирічну спостережну програму чи місію. Її мета? Створити 3D мапу Всесвіту з досі небаченою деталізацією, що показує розподіл речовини.

Автори

Й. Ксав’єр Прохаска (J. Xavier Prochaska), професор астрономії та астрофізики, Каліфорнійський університет, Санта-Круз (Professor of Astronomy & Astrophysics, University of California, Santa Cruz)

Жан-П’єр Маккарт (Jean-Pierre Macquart), доцент кафедри астрофізики Університету Кертіна (Associate Professor of Astrophysics, Curtin University)

Наприкінці 90-х років ХХ ст. космологи зробили передбачення про те, скільки звичайної речовини має бути у Всесвіті. За їхніми оцінками — близько 5%, а решта — це темна матерія і темна енергія. Але коли космологи підрахували все, що вони могли побачити або виміряти в той час, вони знайшли не багато.