Наприкінці кожного календарного року різні наукові спільноти визначають найвизначніші результати досліджень в своїй галузі. Зазвичай це роблять провідні часописи, які друкують статті з результатами досліджень, або ж науково-популярні періодичні видання чи інтернет-ресурси, котрі спеціалізуються на відповідній галузі науки. Вже кілька років поспіль так справу робить і «Наше небо». Тому нижче коротко (але із посиланням на докладніший матеріал) ідеться про найважливіші, як на наш погляд, досягнення астрономії в 2024 році та події в світі астрономії. Матеріал підготовлено за публікаціями в розділах «Новини» на Українському астрономічному порталі, інтернет-журналі «Наше небо» та сайті «Астроосвіта».

Антропний принцип, який стверджує, що Всесвіт, у якому ми живемо, точно налаштований для існування життя, запропонував у 1973 р. Брендон Картер. Відтоді не вщухають дебати щодо цього принципу.

Тепер у статті, опублікованій в Journal of Cosmology and Astroparticle Physics, авторами якої є Неманья Калопер (Nemanja Kaloper), фізик з кафедри фізики та астрономії Каліфорнійського університету в Девісі, та Олександр Вестфаль (Alexander Westphal), професор з наукового центру «Німецький електронний синхротрон» (Deutsches Elektronen-Synchrotron, DESY), вперше описано спосіб експериментальної перевірки цього припущення.

У космології зробилено кілька новаторських відкриттів за останні понад 100 років, відколи Айнштайн розробив теорію відносності. Двома найвизначнішими стало відкриття космічного мікрохвильового фону (Cosmic Microwave Background, CMB) у 1965 році та підтвердження існування гравітаційних хвиль у 2015 році. Щоб здобути кожне з них, науковці використовували різні інструменти, але обидва підтверджували теорію Великого Вибуху, яка пов’язана з утворенням Всесвіту. Однак ми все ще не розуміємо важливу частину цього утворення. В оглядовій статті Рішава Рошан (Rishav Roshan) та Ґрем Вайт (Graham White) з Саутгемптонського університету (Велика Британія) висловили припущення, що науковці можуть досягти певного прогресу в нашому односекундному «розриві» в знаннях, застосувавши нове розуміння гравітаційних хвиль.

У травні 2024 р. Земля пережила найсильнішу геомагнітну бурю за останні понад 20 років, що спричинила разючі полярні сяйва, які були помічені на надзвичайно низьких і високих широтах. Вона стала наслідком активності Сонця, яка була пов’язана з дуже великою за площею сонячною плямою AR3664, що на той момент «дивилася» прямо на Землю.

У 2018 р. в частинках льоду, викинутих з поверхні супутника Сатурна Енцелада, були виявлені дуже великі органічні молекули. Досі неясно, чи свідчать вони про існування життя, чи були утворені якимось іншим чином. Цілком можливо, що умови, які підтримують або зберігають життя в позаземних океанах, можуть залишити молекулярні сліди в частинках льоду.

Щоб відповісти на ці запитання, науковці Берлінського університету на чолі з доктором Нозаїром Хаваджою (Nozair Khawaja) виконали нещодавно спеціальне дослідження. Його результати опубліковано в журналі Philosophical Transactions of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences.