Дуги плазми, що звисають над Сонцем, насправді можуть бути зморшками у величезній завісі плазми.

coronal loops optical illusion 1

Однією з найразючіших особливостей Сонця є його корональні петлі (coronal loops) — розжарені структури гарячої плазми. Вони піднімаються на тисячі кілометрів над магнітно активними ділянками Сонця й утворюють структури, схожі на викривлені чи заплутані нитки.

Але зовнішність може бути оманливою. Тепер група геліофізиків говорить про те, що ці знакові структури насправді можуть бути зовсім не петлями. Це, можливо, ілюзія, яка для спостерігача виникає у складнішій структурі — магнітному аркуші або завісі, витягнутій і зім’ятій. Науковці назвали це корональною завісою (coronal veil). Вони вважають, що яскраві корональні петлі з’являються там, де завіса зморшкувата, і промінь зору спостерігача проходить через більшу її частину.

Триває робота зі створення трьох підводних обсерваторій з детекторами нейтрино. Те, що здається дуже складним і ризикованим проєктом, має принести вагомі результати.

P ONE 1

Здавна астрономія використовувала світло для вивчення небесних об’єктів. Але фотони — не єдині частинки, які досягають Землі. Нейтрино також є потужним інструментом для вивчення Всесвіту, особливо його «глибоких» районів, бо вони майже не взаємодіють з речовиною й тому приходять до нас з віддалених куточків космосу.

Згідно з сучасними космологічними моделями, Всесвіт почався з Великого Вибуху приблизно 13,8 мільярдів років тому.

Eridanus supervoid 1

На початку існування Всесвіт мав вигляд непрозорої хмари гарячої плазми, що перешкоджає утворенню атомів. Приблизно через 380 000 років він охолодився до температури 3000 градусів за шкалою Кельвіна, що спричинило перетворення великої частини енергії, вивільненої Великим Вибухом, у випромінювання. Його тепер астрономи спостерігають як космічне мікрохвильове фонове випромінювання (Cosmic Microwave Background, CMB). Уперше це «реліктове» випромінювання зареєстрували в 1960-х роках.

Interstellar Probe 1Концепція унікальної місії, що отримала назву «Міжзоряний зонд» (Interstellar Probe). Він міг би вирушити за межі Сонячної системи, щоб досліджувати її довкілля.

Захоплива місія, яка триватиме упродовж найближчого півстоліття освоєння космосу, може початися в наступне десятиліття. Дослідники з Лабораторії прикладної фізики (Applied Physics Laboratory, APL) Університету Джона Гопкінса оприлюднили офіційну пропозицію щодо Міжзоряного зонда (Interstellar Probe), який має стартувати із Землі й згодом вийти за межі Сонячної системи, на з’їзді Американського геофізичного союзу, що відбулася в Новому Орлеані, штат Луїзіана, наприкінці 2021 року. Місія дасть змогу отримати нову інформацію про довкілля поблизу Сонця.

best astro 2021Традиційно наприкінці календарного року «Наше небо» вміщує матеріал про здобутки в астрономії за рік, що минув. Нижче коротко (але із посиланням на докладніший матеріал) ідеться про сім (+ одне) найважливіших, як на наш погляд, досягнень астрономії в 2021 році, а також про нові телескопи й космічні астрономічні місії, які стали до ладу та були розпочаті в цьому році. Матеріал підготовлено за публікаціями в розділах «Новини» на Українському астрономічному порталі, інтернет-журналі «Наше небо» та сайті «Астроосвіта».

 

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.