news 01 04 21Астрономи вперше виявили рентгенівські промені, що надходять від планети Уран. Це відкриття зроблено за допомогою рентгенівської обсерваторії «Чандра» (Chandra X-ray Observatory) NASA. Воно може допомогти науковцям дізнатися більше про цю загадкову планету-гіганта в Сонячній системі.

Уран — сьома планета від Сонця довкола якої в екваторіальній площині лежать дві системи кілець. Його діаметр вчетверо більший, ніж у Землі, а вісь обертання мало нахилена до площини екватора. Через цю особливість, притаманну тільки цій планеті серед усіх інших планет Сонячної системи, про Уран говорять, що він обертається наколо Сонця лежачи на боці. Оскільки автоматична міжпланетна станція «Вояджер-2» була єдиним космічним апаратом, який коли-небудь проходив повз Уран, астрономи нині покладаються на телескопи, що містяться набагато ближче до Землі. Серед них, зокрема «Чандра» та Космічний телескоп імені Габбла. За їх допомогою астрономи намагаються дізнатись якомога більше про цю далеку і холодну планету, яка майже повністю складається з водню та гелію.

news 29 03 21 v

У розмові, яка почнеться 31 березня поточного року о 21 годині літнього київського часу на ютуб-каналі «Все про Всесвіт», ітиметься про відкриття в астрономії, які стали відомі в другій половині березня поточного року. Серед них — цікаві результати щодо комети Борисова. Це перша в історії астрономічних спостережень комета з іншої планетної системи, що пройшла повз Сонце у 2019 році.

news 28 03 21Про всяк випадок, якщо це було у вашому списку речей, про які слід турбуватися, нові спостереження за астероїдом Апофіс виключають будь-який шанс його зіткнення із Землею протягом щонайменше століття. Як наслідок, Європейське космічне агентство вилучило астероїд шириною 350 метрів зі свого «Переліку ризиків» («Risk List») тіл Сонячної системи, які мають ненульовий шанс вразити Землю.

Звісно, понад 1140 відомих об’єктів, які становлять принаймні теоретичну загрозу зіткнутися із Землею в якийсь момент у майбутньому, нікуди не поділися! Але Апофіс в найближчі роки не буде належати до цієї категорії.

news 26 03 21 v

Науковці з’ясували: темна матерія і темна енергія разом складають близько 95% субстанції нашого всесвіту, що «відповідає» за гравітацію. Тоді як решта 5% — це баріонна матерія чи баріони, тобто «нормальна» речовина з якої складаються зорі, планети й живі істоти. Однак протягом десятиліть майже половини цієї речовини астрономам не вдавалося виявити. (Про цю проблему докладніше сказано в замітці «У Всесвіті виявлено речовину, якої бракувало» — Ред.)

Тепер, використовуючи новий метод, група, до складу якої входили дослідники з Інституту астрофізики Канарських островів (Instituto de Astrofísica de Canarias, IAC), показала, що досі не виявлені баріони заповнюють простір між галактиками у вигляді гарячого газу низької густини. Новий метод — це також новий інструмент, що дає змогу показати: сила тяжіння, яка діє на галактики, відповідає вимогам загальної теорії відносності. Результати дослідження оприлюднено у трьох статтях в журналі «Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства» (Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, MNRAS).

news 18 03 21Міжнародна група астрономів, серед яких кілька науковців з Нідерландів, склала мапу космічної «павутини» (cosmic web), не використовуючи вперше яскравих квазарів. Їхні висновки планує незабаром оприлюднити журнал Astronomy & Astrophysics.

Астрономи давно висловили припущення, що мільярди галактик у нашому всесвіті пов’язані величезною космічною павутиною газових потоків. Саму мережу важко побачити, оскільки вона майже не генерує світла. Досі в космічній павутині за допомогою квазарів виявляли лише вузли. Квазари — це надмасивні чорні діри в центрах галактик, оточення яких випромінює величезну кількість енергії. Потім її розсіює космічна павутина й завдяки цьому вона стає видимою навколо квазарів. На жаль, квазари трапляються рідко. Ба більше, вони розташовані лише у вузлах космічної павутини. Як результат, вони дають змогу бачити лише малу частину цієї павутини.

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.