Масивні зорі — це ті, які перевищують масу Сонця приблизно в 10 разів і народжуються набагато рідше, ніж їхні посестри з низькою масою. Однак вони найбільше сприяють еволюції зоряних скупчень і галактик. Масивні зорі є джерелом багатьох яскравих та високоенергетичних явищ у Всесвіті, зокрема саме вони спалахують як наднові та спричиняють зміну динаміки зоряної системи до якої належать.

Як вивчати невидиме? Це виклик, з яким стикаються астрономи, які вивчають темну матерію. Хоча темна матерія становить 85% всієї матерії у Всесвіті, вона не взаємодіє зі світлом. Її можна побачити лише не прямо — завдяки гравітаційній взаємодії з видимою речовиною. Не дивно, що досі зусилля з прямого виявлення темної матерії не мали успіху.

Коли його запустять наступного року, телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST) буде найбільшою та найскладнішою обсерваторією, яку коли-небудь виводили в космос. Запуск місії неодноразово відкладали, бо розробники мусили виконати низку тривалих додаткових випробувань телескопа. Все це для того, щоб забезпечити виживання JWST та функціонування у вакуумі та критичних температурних умовах  космічного простору.

Понад десять років тому за допомогою космічного телескопа Фермі було виявлено надлишок гамма-випромінювання, що надходить з центра Молочного Шляху. Це відкриття деякі фізики сприйняли як доказ розпаду частинок темної матерії. Тепер група науковців, яку очолювали дослідники з Каліфорнійського університету в Ірвайні, заперечила таке тлумачення.

У статті, опублікованій нещодавно в журналі Physical Review D, вчені з кількох наукових установ повідомили, що аналіз даних, отриманих телескопом Фермі, та комп’ютерне моделювання дало їм змогу визначити: джерелом гамма-променів не можуть бути масивні частинки зі слабкою взаємодією, які в теорії розглядають в якості носія темної матерії.

Нове дослідження, яке професійні астрономи виконали разом з волонтерами — громадськими вченими (citizen scientists), дало змогу відкрити 95 об’єктів, відомих як коричневі карлики. Це холодні небесні тіла; їх розміри перевищують розміри планет, але менші, ніж у зір. Виявлені коричневі карлики лежать від Сонця на відстанях в кілька десятків світлових років і тому астрономи вважають їх нашими космічними сусідами. Результати дослідження оприлюднив The Astrophysical Journal.

Відкриття зроблено в рамках проєкту NASA «Backyard Worlds: Planet 9» (назву можна перекласти як «Планети за двором: Планета 9» — йдеться про об’єкти, що лежать на межі Сонячної системи, Ред.). Його виконують професійні астрономи та добровольці. Суть проєкту в тому, що віддалені від нас небесні тіла шукають за даними спостережень космічного інфрачервоного телескопа WISE (Wide-field Infrared Survey Explorer, Ширококутний інфрачервоний оглядовий дослідник).