Науковці з’ясували: темна матерія і темна енергія разом складають близько 95% субстанції нашого всесвіту, що «відповідає» за гравітацію. Тоді як решта 5% — це баріонна матерія чи баріони, тобто «нормальна» речовина з якої складаються зорі, планети й живі істоти. Однак протягом десятиліть майже половини цієї речовини астрономам не вдавалося виявити. (Про цю проблему докладніше сказано в замітці «У Всесвіті виявлено речовину, якої бракувало» — Ред.)

Тепер, використовуючи новий метод, група, до складу якої входили дослідники з Інституту астрофізики Канарських островів (Instituto de Astrofísica de Canarias, IAC), показала, що досі не виявлені баріони заповнюють простір між галактиками у вигляді гарячого газу низької густини. Новий метод — це також новий інструмент, що дає змогу показати: сила тяжіння, яка діє на галактики, відповідає вимогам загальної теорії відносності. Результати дослідження оприлюднено у трьох статтях в журналі «Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства» (Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, MNRAS).

Міжнародна група астрономів, серед яких кілька науковців з Нідерландів, склала мапу космічної «павутини» (cosmic web), не використовуючи вперше яскравих квазарів. Їхні висновки планує незабаром оприлюднити журнал Astronomy & Astrophysics.

Астрономи давно висловили припущення, що мільярди галактик у нашому всесвіті пов’язані величезною космічною павутиною газових потоків. Саму мережу важко побачити, оскільки вона майже не генерує світла. Досі в космічній павутині за допомогою квазарів виявляли лише вузли. Квазари — це надмасивні чорні діри в центрах галактик, оточення яких випромінює величезну кількість енергії. Потім її розсіює космічна павутина й завдяки цьому вона стає видимою навколо квазарів. На жаль, квазари трапляються рідко. Ба більше, вони розташовані лише у вузлах космічної павутини. Як результат, вони дають змогу бачити лише малу частину цієї павутини.

Нещодавно наукове об’єднання (колаборація) NANOGrav зафіксувало перші ознаки гравітаційних хвиль дуже низької частоти. (див. Обсерваторія «розміром з галактику» бачить потенційні натяки на гравітаційні хвиліОбсерваторія «розміром з галактику» бачить потенційні натяки на гравітаційні хвилі) Професор Педро Шваллер (Pedro Schwaller) та Вольфрам Ратцінґер (Wolfram Ratzinger) виконали аналіз отриманих даних і, зокрема, розглянули можливість того, чи можуть вони вказувати на нову фізику, що виходить за межі Стандартної моделі фізики елементарних частинок. У статті, оприлюдненій в журналі SciPost Physics, науковці повідомляють, що сигнал узгоджується як з фазовим переходом у ранньому Всесвіті, так і з наявністю поля надзвичайно легких аксіоноподібних частинок (axion-like particles, ALP). Ці частинки фізики розглядають як перспективного кандидата в носії темної матерії.

У розмові, яка почнеться 15 березня поточного року о 21 годині київського часу на ютуб-каналі «Все про Всесвіт», йтиметься про відкриття в астрономії, результати яких стали відомі в першій половині березня поточного року.

Автор також приділить увагу питанню обчислення часу в Україні (проблемі переведення стрілок годинника) та коротко огляне астрономічні явища і події в світі астрономії другої половини березня 2021 року.

Уперше науковці, які працюють з Космічним телескопом імені Габбла, виявили докази вулканічної діяльності, що спричиняє відновлення атмосфери на екзопланеті з твердою поверхнею. Екзопланета GJ 1132 b має схожі із земними густину, розмір та вік.

Вона розпочала своє життя, ймовірно, як газоподібна планета з щільною атмосферою. Маючи початковий радіус в кілька разів більший, ніж радіусі Землі, цей так званий «субнептун» внаслідок ​​інтенсивного випромінювання від його гарячої молодої зорі швидко втратив свою первинну атмосферу з водню та гелію. За короткий проміжок часу від субнептуна залишилося тільки оголене ядро розміром із Землю.