Визначення того, як швидко розширюється Всесвіт, є основним для розуміння його еволюції в майбутньому. Проте, коли астрономи отримали змогу більш точно визначати таку швидкість, постала загадка: оцінки, засновані на вимірюваннях у локальному Всесвіті, не узгоджуються з результатами, що відповідають періоду незабаром після Великого Вибуху, який стався 13,8 мільярдів років тому.

Нова оцінка значення швидкості розширення (сталої Габбла, або H₀) — підсилює цю розбіжність.

Нейтринна обсерваторія IceCube облаштована під льодом на Південному полюсі. Час від часу IceCube виявляє космічні нейтрино з особливо великою енергією. Деякі з них такі високоенергетичні, що науковці досі не впевнені як щодо джерела їхнього походження, так і процесів, які спричиняють появу цих частинок. Але нове дослідження, результати якого оприлюднив Astrophysical Journal, вказує на те, що такі нейтрино походять від квазарів.

Незважаючи на століття вимірювань, астрономи не можуть дійти згоди щодо швидкості розширення Всесвіту. Метод, що заснований на вимірюванні відстаней до певного типу старих зір в інших галактиках, під назвою Джі-ділянка асимптотичного відгалуження гігантів (J-region Asymptotic Giant Branch) або метод JAGB, — може в цьому допомогти.

Науковці-теоретики запропонували новий механізм утворення надмасивних чорних дір із темної матерії. Міжнародна група дослідників виявила, що замість звичайних «сценаріїв» формування з «нормальної» речовини, надмасивні чорні діри натомість можуть утворюватися прямо з темної матерії в ділянка високої щільності в центрах галактик. Результат, що має фундаментальні наслідки для космології раннього Всесвіту, оприлюднив журнал «Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства».

Космічний апарат NASA Perseverance («Наполегливість»), здійснивши бездоганну посадку в четвер (18 лютого 2021 р. — Ред.), став п’ятим марсоходом, який дістався до Марса. То коли ми можемо нарешті сподіватися на реалізацію давньої мети — пілотованої експедиції?